Алоей (дав.-гр. Ἀλωεύς, грец. Aloeus) — у давньогрецькій міфології гігант, син Посейдона і Канаки, старшої дочки Еола. Був одружений з Іфімедією, дочкою фессалійського царя Тріопа, а пізніше — з Ерибеєю. Від першого шлюбу мав сина Салмонея, а від другого — братів-велетнів Ота й Ефіальта, більш відомих як Алоади.

Алоей
Посада king of Corinthd
Батько Посейдон
Мати Канака
Діти Pancratisd

За Гомером[1] саме Ерибея, жінка Алоея, розповіла богам Олімпу, що От і Ефіальт полонили Арея, за що Алоей зняв з неї шкіру живцем.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати