Ефіальт (міфологія)
Ефіальт (грец. Ἐφιάλτες, Ephialtes) — один з Алоадів, синів Посейдона і Іфімедії [1], які славились надлюдською силою та буйним норовом. Сватався до Афіни[2].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Gustave_Dor%C3%A9_-_Dante_Alighieri_-_Inferno_-_Plate_65_%28Canto_XXXI_-_The_Titans%29.jpg/350px-Gustave_Dor%C3%A9_-_Dante_Alighieri_-_Inferno_-_Plate_65_%28Canto_XXXI_-_The_Titans%29.jpg)
Ефіальт також згадується у «Божественній комедії» Данте, як один з чотирьої гігантів, поміщених у колодязь, що відділяє восьмий ("Злі щілини") та дев'ятий ("озеро Кокіт") кола пекла.[3].
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.