Аллеров Владислав Юрійович

український військовослужбовець

Владислав Юрійович Аллеров (2 січня 1985 — 30 травня 2022, поблизу м. Ізюм Харківської області) — український офіцер, полковник, командир окремого загону спеціального призначення «Омега» Західного територіального управління Національної гвардії України. Син генерал-полковника Юрія Аллерова. Герой України (2022, посмертно).

Владислав Аллеров
Владислав Юрійович Аллеров
 Полковник
Загальна інформація
Народження2 січня 1985(1985-01-02)
Сімферополь Кримська область
Смерть30 травня 2022(2022-05-30) (37 років)
поблизу м. Ізюм, Харківська область
(Артилерійський обстріл)
ПохованняЛичаківський цвинтар
Alma MaterНаціональна академія Національної гвардії України
Псевдо«Фокс»
Військова служба
Роки служби2006—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС України
Рід військ Національна гвардія
Формування Омега
Війни / битви
Командування
2017—2022 Спецпідрозділ «Омега», командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Життєпис

ред.

Народився 2 січня 1985 року[1]. Наприкінці 1980-х родина мешкала у грузинському місті Ахалкалакі. Жив у Львові і Рава-Руській. Навчався у п’ятьох школах. Атестат отримав у гімназії № 1 м. Сімферополя[2]. У 2006 році закінчив Національну академію Національної гвардії України.

До 2012 року служив у Кримській «Лаванді» — єдиного на той час гірського спецпідрозділу у військах [2].

Отримав вишкіл за стандартами НАТО, зокрема пройшов два гірсько-альпійських курси в Румунії та Італії. Добре володів англійською мовою [2][3].

Російсько-українська війна

ред.

Проходив службу у найгарячіших точках з 2014 року. Командир групи спецназу Нацгвардії «Омега» в бою під Семенівкою 5 травня 2014. В червні 2014 брав участь у боях за Ясинувату.

2021 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Військово-призовні кампанії до Збройних Сил СРСР в умовах формування багатопартійної системи в Українській РСР (1990—1991)».

Російське вторгнення 2022 року

ред.

З початком російського вторгнення в Україну продовжив службу. 25 лютого 2022 його загін було терміново передислоковано до Житомира – відбивати російський наступ на півночі країни. Через кілька днів полковник Аллеров і його підлеглі вже звільняли Макарів Київської області. Потім звільняли територію Чернігівщини, а згодом – із Сумщини [2]. Проводив успішні операції, під його керівництвом було знищено не один десяток військової техніки окупантів, командні пункти і солдати. Загинув 30 травня 2022 під артилерійським обстрілом ворога в районі м. Ізюма на Харківщині, забезпечуючи відхід групи. В результаті обстрілу один із бійців дістав поранення обох ніг. Полковник Аллеров наклав хлопцеві турнікети, передав його групі евакуації та продовжив бій, у якому, на жаль, сам дістав поранення, не сумісне із життям [2][4][5][6][7].

Похований 31 травня 2022 року на Личаківському цвинтарі міста Львів.

Нагороди

ред.
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
  • Орден «За мужність» III ст. (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9]
  • Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
  • Нагрудний знак козацький хрест 1 ступеня.
  • Медаль за сприяння війську.
  • Нагрудний знак за пошани моу.
  • Медаль за 20 років сумлінної служби національної гвардії України.
  • Хрест Братерства.
  • Нагрудний знак за МВС.

Родина

ред.
  • Батько Юрій Аллеров — командувач Національної гвардії України (з 30 грудня 2015 — по 7 травня 2019)
  • Син Микита – першокурсник Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут і ще двоє дітей [2]
  • Дружина Оксана Аллерова

Примітки

ред.
  1. Аллеров, Владислав Юрійович. ВУЕ (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
  2. а б в г д е "Із його загибеллю Нацгвардія багато втратила…": пам’яті полковника Владислава Аллерова Источник: https://censor.net/ru/r3403037.
  3. Аллеров Владислав Юрійович.
  4. На війні з РФ загинув син екскомандувача Нацгвардії Владислав Аллеров [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
  5. Захисник зі Львова загинув в Ізюмському районі на Харківщині внаслідок артобстрілу [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
  6. У Львові попрощалися з полковником Нацгвардії Аллеровим, який загинув у Харківській області
  7. Аллеров Владислав Юрійович на сайті «Омеги». Архів оригіналу за 21 липня 2022. Процитовано 23 грудня 2022.
  8. Указ Президента України від 27 грудня 2022 року № 892/2022 «Про присвоєння В.Аллерову звання Герой України»
  9. Указ Президента України від 17 червня 2016 року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

ред.