Аллеров Владислав Юрійович
Владислав Юрійович Аллеров (2 січня 1985 — 30 травня 2022, поблизу м. Ізюм Харківської області) — український офіцер, полковник, командир окремого загону спеціального призначення «Омега» Західного територіального управління Національної гвардії України. Син генерал-полковника Юрія Аллерова. Герой України (2022, посмертно).
| Владислав Аллеров Владислав Юрійович Аллеров | ||||
|---|---|---|---|---|
 Полковник | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
2 січня 1985 Львівська область | |||
| Смерть |
30 травня 2022 (37 років) поблизу м. Ізюм, Харківська область (Артилерійський обстріл) | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України | |||
| Псевдо | «Фокс» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2006—2022 | |||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 МВС України | |||
| Рід військ |
 Національна гвардія | |||
| Формування |
 Омега | |||
| Війни / битви | ||||
| Командування | ||||
| ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Аллеров Владислав Юрійович у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився 2 січня 1985 року[1]. Навчався у гімназії № 1 м. Сімферополя. 2006 року закінчив Національну академію Національної гвардії України.
Російсько-українська війна ред.
Проходив службу у найгарячіших точках з 2014 року. Командир групи спецназу Нацгвардії «Омега» в бою під Семенівкою 5 травня 2014.
2021 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Військово-призовні кампанії до Збройних Сил СРСР в умовах формування багатопартійної системи в Українській РСР (1990—1991)».
Російське вторгнення 2022 року ред.
З початком російського вторгнення в Україну продовжив службу. Проводив успішні операції, під його керівництвом було знищено не один десяток військової техніки окупантів, командні пункти і солдати. Загинув 30 травня 2022 під артилерійським обстрілом ворога в районі м. Ізюма на Харківщині, забезпечуючи відхід групи[2][3][4][5][6].
Похований 31 травня 2022 року на Личаківському цвинтарі міста Львів.
Нагороди ред.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
- Орден «За мужність» III ст. (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак козацький хрест 1 ступеня.
- Медаль за сприяння війську.
- Нагрудний знак за пошани моу.
- Медаль за 20 років сумлінної служби національної гвардії України.
- Хрест Братерства.
- Нагрудний знак за МВС.
Родина ред.
- Батько Юрій Аллеров — командувач Національної гвардії України (з 30 грудня 2015 — по 7 травня 2019)
- Син Микита
- Дружина Оксана Аллерова
Примітки ред.
- ↑ Аллеров, Владислав Юрійович. ВУЕ (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
- ↑ У Львові попрощались з полковником Нацгвардії, який загинув у боях під Ізюмом. lviv.media. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ На війні з РФ загинув син екскомандувача Нацгвардії Владислав Аллеров [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Захисник зі Львова загинув в Ізюмському районі на Харківщині внаслідок артобстрілу [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ У Львові попрощалися з полковником Нацгвардії Аллеровим, який загинув у Харківській області
- ↑ Аллеров Владислав Юрійович на сайті «Омеги»
- ↑ Указ Президента України від 27 грудня 2022 року № 892/2022 «Про присвоєння В.Аллерову звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 17 червня 2016 року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»