Мартинюк Алла Андріївна

українська акторка та співачка
(Перенаправлено з Алла Мартинюк)

Алла Андріївна Деліпович-Суржикова (до шлюбу та сценічне прізвище — Мартинюк; нар. 12 березня 1984(19840312), Київ) — українська співачка, акторка, продюсерка, волонтерка АТО та російсько-української війни.

Алла Мартинюк
Ім'я при народженні Алла Андріївна Мартинюк
Псевдо Gretta Wienzdorf
Народилася 12 березня 1984(1984-03-12) (40 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність акторка, співачка, волонтерка
У шлюбі з Аверін Віталій Олександрович і Суржиков Дмитро Анатолійович
Діти Поліна, Емілія
Зріст 171 см
Нагороди
Відзнака Президента України «Золоте серце»
Відзнака Президента України «Золоте серце»

Життєпис

ред.

Навчалась  в Навчально-виховному комплексі № 176 (спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іспанської мови — суспільно-гуманітарна гімназія) Дніпровського району міста Києва. 11 класів закінчила із золотою медаллю.

Вищу освіту здобувала в театральному університеті ім. Карпенко-Карого на курсі Євгенії Гулякіної, куди вступила таємно від батьків.

Ще студенткою відвідувала різні кастинги. В 2002 році стала солісткою російського дівочого гурту «Сливки» та переїхала до Москви, у 2003 році була вимушена покинути гурт.[1]

Від першого шлюбу, укладеного в Москві, має доньку Поліну (2006), після повернення до України одружилася з українським актором Дмитром Суржиковим (доньку Емілію народила в 2010).[1] У 2018 році заручилася з ветераном АТО Віталієм Аверіним, з яким познайомилася під час волонтерського візиту до зони АТО[2]. Розлучилася в 2019 році.

Діяльність

ред.
 
Алла Мартинюк на брифінгу в інформаційному агентстві АрміяInform, 9 жовтня 2019

Знімалась у понад 70 серіалах, серед них — «Мажор», «Брат за брата» тощо[3].

Учасниця Революції Гідності 2013-14 років, допомагала медичній службі. Від початку російсько-української війни — відома волонтерка. На фронті отримала позивний «Бріджит»[4], від 2022 року на патчі - позивний "Генерал".

Нагороди та відзнаки

ред.

Музичні відео

ред.
Рік Назва Режисер Дж.
2019 «Приховані зорі» Ігор Троцький [5]

Фільмографія

ред.
Рік Проект Роль
2006 «Ненаситні» Ліка
2009 «Дві сторони однієї Анни» епізод
2009 «Будинок для двох» секретар Рити
2010 «Маршрут милосердя» Катерина
2011 «Ліки для бабусі» секретар Віра
2011 «Острів непотрібних людей» секретар Ірина
2011 «Медове кохання» епізод
2011 «Весна в грудні» Валерія Мокєєва, онука художника
2011 «Білі троянди надії» офіціантка
2011 «Єфросинія» Свєта
2011 «Терміново шукаю чоловіка» Жанна
2011 «Темні води» епізод
2012 «Ржевський проти Наполеона» дівчина на балу
2012 «Брат за брата-2» Ольга Перфілова, коханка Лємєшєва
2012 «Генеральська невістка» Ганна
2012 «Справа слідчого Нікітіна» Діна
2012 «Жіночий лікар» Олена Вінарова
2012 «Коханець для Люсі» Ніна
2012 «Мамочка моя» Лєра, дружина Проніна
2012 «Фродо» Люся
2013 «Квиток на двох» перша дружина Аркадія
2013 «Даша» Рита
2013 «Подвійне життя» вчителька Ані
2014 «Пастка» Діна
2014 «Мажор» Катя, бухгалтер бару «Торквемада»
2014 «Все одно ти будеш мій» Діана
2015 «Повернешся-поговоримо» відвідувачка кавярні
2016 «Останній москаль. Судний день» Ніка
2016 «Поганий хороший коп» Олена Кирилова
2016 «Гроза над Тихоріччям» Міла, коханка Кості
2016 «Диво за розкладом» Яна Кривошеєва, студентка
2016 «Центральна лікарня» епізод
2016 «Випадкових зустрічей не буває» Оксана, дочка Леоніда
2017 «Інфоголік»
2017 «Я ніколи не плачу» Жанна

Примітки

ред.
  1. а б История любви: Экс-участница ВИА Сливки и актер Дмитрий Суржиков. fakty.ua (російською) . 10.10.2018. Архів оригіналу за 03.02.2019. Процитовано 02.03.2018.
  2. История любви: боец ВСУ сделал предложение известной актрисе, с которой познакомился на передовой. fakty.ua (російською) . 27.10.2018. Архів оригіналу за 03.02.2019. Процитовано 02.03.2018.
  3. Українська «Бріджит» у зоні АТО. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
  4. Українська «Бріджит» у зоні АТО. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017.
  5. Анатолий Пашинин снялся в клипе украинской певицы (фото). fakty.ua (російською) . 03.12.2018. Архів оригіналу за 03.02.2019. Процитовано 02.03.2018.

Посилання

ред.