Аллан Макдональд
Аллан Х. Макдональд (1 грудня 1951, Антіґоніш, Нова Шотландія) — фізик-теоретик конденсованої речовини та професор фізики Техаського університету в Остіні Фонду Сіда В. Річардсона. Народився в Антігоніші, Нова Шотландія, Канада, навчався у місцевій школі, здобув ступінь бакалавр в Університеті Святого Франциска Ксав'єра в 1973 році. Ступінь доктора філософії з фізики здобув в Університеті Торонто в 1978 році, працюючи над релятивістським узагальненням теорії функціоналу густини та застосуванням теорії функціоналу густини до магнетизму в металах.
| Аллан Макдональд | |
|---|---|
| Народився | 1 грудня 1951[1] (72 роки) Антіґоніш, Нова Шотландія, Канада[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Канада[1] США[1] |
| Місце проживання | Остін |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Галузь | фізика конденсованих середовищ |
| Alma mater | Торонтський університет і St. Francis Xavier Universityd |
| Заклад | Техаський університет[2] і Університет Індіани[2] |
| Членство | Національна академія наук США, Американське фізичне товариство і Американська академія мистецтв і наук |
| Нагороди | |
До вступу в Техаський університет він працював в Оттавській лабораторії Національної дослідницької ради Канади (1978—1987) та в Університеті Індіани (1987—2000). Обіймав виїзні посади у Швейцарському федеральному технологічному інституті у Цюриху та Інституті дослідження твердого тіла імені Макса Планка у Штутгарті.
Дослідження Макдональда були зосереджені на нових або нез'ясованих явищах, пов'язаних з квантовою фізикою взаємодіючих електронів у матеріалах. Він зробив внесок у теорії цілих і дробових квантових ефектів Голла, спінтроніки у металах і напівпровідниках, топологічних блохівських смуг і явищ кривизни Беррі в імпульсному просторі, корельованих електронно-діркових рідин і екситонних і поляритонних конденсатів, а також двовимірних матеріалів[en].
В 2011 році Макдональд і Рафі Бістрицер, колишній дослідник у лабораторії Макдональда, передбачили, що можна буде реалізувати сильну кореляційну фізику у графенових двошарах, скручених до магічного відносного кута орієнтації, [3][4] що передбачало твістронічну орієнтацію. [5] Пабло Харільо-Ерреро, експериментатор з Массачусетського технологічного інституту, виявив, що магічний кут призвів до незвичайних електричних властивостей, які передбачили вчені з UT Austin.[6] При обертанні на 1,1 градуса при досить низьких температурах електрони переміщаються з одного шару в інший, створюючи решітку і явище надпровідності. Магічний кут дозволяє електричному струму проходити безперешкодно, мабуть, без втрат енергії. Це може призвести до ефективнішої передачі електроенергії або створення нових матеріалів для квантових застосувань. [7]
Його нещодавня робота зосереджена на передбаченні нової фізики в муарових надґратках, а також на досягненні повного розуміння двошарових систем графену з магічним кутом і дихалькогенідного муара з перехідних металів.
Нагороди та визнання
ред.- 1987: медаль Герцберга Канадської асоціації фізиків;
- 2005: член Американської академії мистецтв і наук;
- 2007: Премія Олівера Баклі Американського фізичного товариства;
- 2012: член Національної академії наук;
- 2012: почесна медаль Енрста Маха Чеської академії наук;
- 2020: премія Вольфа з фізики[8]
- член Американського фізичного товариства
Примітки
ред.- ↑ а б в г https://web2.ph.utexas.edu/~macdgrp/members/CV_Allan_MacDonald_2014-10-31.pdf
- ↑ а б https://www.aps.org/programs/honors/prizes/prizerecipient.cfm?last_nm=MacDonald&first_nm=Allan&year=2007
- ↑ Bistritzer, Rafi; MacDonald, Allan H. (26 липня 2011). Moiré bands in twisted double-layer graphene. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 108 (30): 12233—12237. arXiv:1009.4203. Bibcode:2011PNAS..10812233B. doi:10.1073/pnas.1108174108. PMC 3145708. PMID 21730173.
- ↑ New twist on graphene gets materials scientists hot under the collar. Chemistry World. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
- ↑ With a Simple Twist, a 'Magic' Material Is Now the Big Thing in Physics. Quanta Magazine. 30 квітня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 29 вересня 2020.
- ↑ Cao, Yuan; Fatemi, Valla; Fang, Shiang; Watanabe, Kenji; Taniguchi, Takashi; Kaxiras, Efthimios; Jarillo-Herrero, Pablo (5 березня 2018). Unconventional superconductivity in magic-angle graphene superlattices. Nature (англ.). 556 (7699): 43—50. arXiv:1803.02342. Bibcode:2018Natur.556...43C. doi:10.1038/nature26160. PMID 29512651. S2CID 4655887.
- ↑ New twist on graphene gets materials scientists hot under the collar. The New York Times. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
- ↑ UT professor wins prestigious Wolf Prize in physics for work in 'Twistronics'. Austin American-Statesman. 14 січня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.