Аллада
1440 – 1720 Дагомея Flag
Столиця Аллада
Мови фон
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1440
 - Ліквідовано 1720

Аллада — африканське державне утворення на узбережжі Західної Африки. Відома також як Велика Ардра.

ІсторіяРедагувати

Внаслідок міграції народжу аджа з області Тадо уздовж річки Моно на узбережжі засновано місто Ардра. В подальшому утворився великий союз, звідки походить назва Велика Ардра. На чолі були представники племені фон. Близько 1610 Хунунгунгу з племені аджа, повалив правлячу династію, захопивши владу. Але вже до 1620 року помер.

Троє братів або синів Хунунгунгу — Кокпон, До-Аклін і Те-Агданлін — розділили Велику Ардру між собою: Кокпон взяв основні землі Великої Ардри, До-Аклін заснував Абомей і державу Дагомею, третій брат заснував Малу Ардру.

Згодом держава стала називатися все частіше за назвою нової столиці — Аллада, хоча інколи все ще використовувався термін Велика Ардра. Спочатку була гегемоном над Малою Ардрою і Дагомеєю. Найбільше піднесення відноситься до 1680—1690 років. В цей час відбуваються посольства з Аллади до Іспанії, Португалії й Франції.

Втім внаслідок втручання португальців, що активно допомагали Малій Ардрі і Дагомеї, ахосу Аллади (Великої Ардри) втратили вплив на ці землі. Натомість Португалія встановила тут протекторат. Аллада в подальшому вела війни проти Малої Ардри, Уйди і Дагомеї.

Не в змозі протидіяти ворогам на початку XVIII ст. було укладено союз з державою Ойо. Втім 1724 року Аллада зазнала поразки у війні з Дагомеєю. її столицю захоплено, а 8 тис. мешканців продано як рабів (один з них став предком національного героя Гаїті Туссена Лувертюра. З цього часу Аллада увійшла до складу Дагомеї.

1894 року французька адміністрація після підкорення Дагомеї відновила самостійний статус Аллади, надавши нащадкам Кокпона титул короля. Ці церемоніальні королі дотепер діють у Беніні. З 1992 року ним є Кропегбе Джигла.

Володарі (ахосу)Редагувати

  • Ахолуху (1440—1445)
  • Де Нуфіон (1445—1458)
  • Дассу (1458—1470)
  • Дасса (1470—1475)
  • Аджакпа (1475—1490)
  • Єссу (1490—1495), вперше
  • Азотон (1495—1498)
  • Єссу (1498—1510), вдруге
  • Аконде (1510—1520)
  • Амаму (1520—1530)
  • Агагнон (1530—1540)
  • Агбангба (1540—1550)
  • Хуезе (1550—1560)
  • Агбанде (1560—1580)
  • Кін-На (1580—1585)
  • Мінджи (1585—1587)
  • Аколі (1587—1590)
  • Копон 1590—1610, регент
  • Хунунгунгу (1610—1620)
  • Кокпон (1620—?)
  • Токсон (?—1660)
  • Тезіфон (1660—1680)
  • Ґбагве (?)

ЕкономікаРедагувати

Основу становила работоргівля, частково землеробство й рибальство. З 1640 до 1690 року з портів Аллади було вивезено 125 тис. рабів, при цьому найбільший вивіз припав на 1680-ті роки. Спочатку головним торгівельним партнером були португальці, згодом до них доєдналися голландці. Втім поступово центри работоргівлі було переміщено до портів Дагомеї.

Тривалий час торгівці Аллади були посередниками в торгівлі між Ойо та європейськими компаніями. В останніх купували залізо, корали, шкіри, оброблені золотом, різні тканини, мідні кубки та бронзові браслети, венеціанські намиста, різнокольоровий бісер, агати, капелюхи, дзеркала, спиртні напої, порох, мушкети, позолочені тесаки і великі парасолі.

ДжерелаРедагувати

  • Asiwaju, A. I. (1979). «The Aja-Speaking Peoples of Nigeria: A Note on Their Origins, Settlement and Cultural Adaptation up to 1945». Africa: Journal of the International African Institute. 49 (1): 15–28
  • Filippello, Marcus (2017). «Allada». In Aderinto, Saheed (ed.). African Kingdoms: An Encyclopedia of Empires and Civilizations. Santa Barbara: ABC-CLIO. pp. 7–9. ISBN 978-1-61069-579-4.