Ален Терзян
Ален Терзя́н (фр. Alain Terzian, вірм. Ալեն Թերզյան; нар. 2 травня 1949, Париж) — французький кінопродюсер та актор вірменського походження.
Ален Терзян | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
фр. Alain Terzian | |||||||
член Економічної, соціальної та енвіроментальної ради Франціїd, президент[d] і президент[d] | |||||||
Дата народження | 2 травня 1949 (75 років) | ||||||
Місце народження | Париж, Франція | ||||||
Громадянство | Франція | ||||||
Професія | актор, кінопродюсер | ||||||
Alma mater | Ліцей Монтеняd, ліцей Людовика Великого, Університет Париж II і Інститут політичних досліджень | ||||||
Роки активності | 1978 — наш час | ||||||
IMDb | ID 0856176 | ||||||
Нагороди та премії | |||||||
Ален Терзян у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Ален Терзяна |
Біографія
ред.Ален Терзян народився 2 травня 1949 року в Парижі, у вірменській сім'ї вихідців з міста Муш (Західна Вірменія). Після закінчення ліцею, Терзян поступив на економічний факультет «Сорбонни». Захистив докторську дисертацію на темі «Модель економічного розвитку Франції»[1].
Кар'єру в кінематографі починав, працюючи асистентом у режисерів Анрі Вернея та Клода Лелюша. У 1973 році Ален Терзян засновує свою продюсерську компанію Т. Films. За роки своєї продюсерської діяльності він спродюсував близько 50 фільмів та зіграв як актор у низці кінострічок.
У 2004 році Алена Терзяна було обрано президентом «Союзу Кінематографістів Франції», у 2005 року став головою Комітету Каннського кінофестивалю[1].
З 2003 року Ален Терзян є президентом Академії мистецтв та технологій кінематографа.
Продюсер
ред.Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер |
---|---|---|---|
1978 | Злодюжки | Les ringards | Робер Пуре |
1979 | Шарло у вигнанні | Les Charlots en délire | Алан Басньєр |
1979 | Військовий лікар | Le toubib | П'єр Граньє-Дефер |
1981 | Бензин! Бензин! | Pétrole! Pétrole! | Крістіан Жіон |
1982 | Бульвар вбивць | Boulevard des assassins | Борамі Тюлон |
1982 | Шок | Le choc | Робін Девіс, Ален Делон |
1982 | Нерозсудливість | L'indiscrétion | П'єр Ларі |
1982 | Нехай ті, у кого велика зарплата, піднімуть руку! | Que les gros salaires lèvent le doigt! | Дені Граньє-Дефер |
1983 | Молодожон | Le jeune marié | Бернар Стора |
1984 | Перші бажання | Premiers désirs | Девід Гемілтон |
1984 | Нічиї жінки | Femmes de personne | Крістофер Франк |
1984 | Свита | La smala | Жан-Лу Юбер |
1984 | Беріг лівий, беріг правий | Rive droite, rive gauche | Філіп Лабро |
1984 | Рік медуз | L'année des méduses | Крістофер Франк |
1985 | Побачення | Rendez-vous | Андре Тешіне |
1985 | Человек с глазами цвета серебра | L'homme aux yeux d'argent | П'єр Граньє-Дефер |
1985 | Циганка | La gitane | Філіп де Брока |
1986 | Місце злочину | Le lieu du crime | Андре Тешіне |
1986 | Дебютант | Le débutant | Даніель Жанно, Франсіс Перрен |
1987 | Клуб зустрічей | Club de rencontres | Мішель Ланг |
1987 | Спіраль | Spirale | Крістофер Франк |
1987 | Вітер паніки | Vent de panique | Бернар Стора |
1987 | Невинні | Les innocents | Андре Тешіне |
1987 | Відсутня ланка | La passerelle | Жан-Клод Сюссфельд |
1988 | Здрастуйте, страх | Bonjour l'angoisse | П'єр Чернія |
1990 | Операція «Тушонка» | L'opération Corned Beef | Жан-Марі Пуаре |
1991 | Ключі від раю | Les clés du paradis | Філіп де Брока |
1993 | Прибульці | Les visiteurs | Жан-Марі Пуаре |
1993 | Фанфан — аромат кохання | Fanfan | Александр Жарден |
1995 | Між ангелом і бісом | Les anges gardiens | Жан-Марі Пуаре |
1996 | Фіктивний шлюб | Ma femme me quitte | Дідьє Камінка |
1997 | Сестри Солей | Les soeurs Soleil | Жанно Шварц |
1997 | Героїні | Héroïnes | Жерар Кравчик |
1998 | Прибульці 2: Коридори часу | Les couloirs du temps: Les visiteurs II | Жан-Марі Пуаре |
1999 | Усі купатися | Tout baigne! | Ерік Ківанян |
2000 | Викладач | Le prof | Александр Жарден |
2003 | Я лишаюся! | Je reste! | Діана Кюрі |
2005 | Невловимий | Anthony Zimmer | Жером Салль |
2006 | Літній пасажир | Le passager de l'été | Флоранс Монкорже-Габен |
2006 | Президент | Président | сопродюсер; Лайонел Дельпланк |
2009 | Код змінився | Le code a changé | Данієль Томпсон |
2009 | Замкнене коло | Le premier cercle | Лоран Тюель |
2009 | Тренер | Le coach | Олів'є Доран |
2011 | Реквієм по вбивці | Requiem pour une tueuse | Жером Ле Грі |
2013 | Готель романтичних побачень | Hôtel Normandy | Шарль Немес |
2014 | Шик! | Chic! | Жером Корнюо |
Актор
ред.Нагороди
ред.- Офіцер ордена Почесного легіону (2004)
- Командор ордена Почесного легіону (2012)
- Кавалер Ордена «За заслуги»[2] (2008)
- Кавалер Ордена Мистецтв та літератури
- Кавалер Ордена Пошани (Вірменія)
- Медаль міста Парижа.
Примітки
ред.- ↑ а б Галстян Арег. Ален Терзян. tta.am. 18.10.2013. Архів оригіналу за 08.02.2014. Процитовано 4.05.2015.
- ↑ Décret du 16 mai 2008 paru au Journal officiel de la République française du 17 mai 2008. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 4 травня 2015.
Посилання
ред.- Ален Терзян на сайті IMDb (англ.)
- Ален Терзян [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
- Ален Терзян [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua