Алексенко Геннадій Васильович

Геннадій Васильович Алексенко (нар. 6 квітня 1906(19060406), місто Астрахань, тепер Російська Федерація — 21 листопада 1981, місто Москва) — радянський діяч, міністр промисловості засобів зв'язку СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Доктор технічних наук (1964), професор (1965).

Алексенко Геннадій Васильович
Народився	6 квітня 1906(1906-04-06) Астрахань, Російська імперія
Помер	21 листопада 1981(1981-11-21) (75 років) Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Alma mater	Московський енергетичний інститут
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині службовця. З 1923 по 1925 рік навчався в Астраханському механічному технікумі.

У 1925—1929 роках — студент Бакинського політехнічного інституту. У 1929—1930 роках — студент Московського енергетичного інституту.

У 1930—1932 роках — інженер лабораторії, в 1932—1937 роках — старший інженер лабораторії, 1-й заступник начальника цеху, в 1937—1940 роках — головний інженер Московського трансформаторного заводу імені Куйбишева.

У 1940 році — заступник голови Технічної ради Народного комісаріату електростанцій і електропромисловості СРСР.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940—1941 роках — начальник Головного управління електроапаратурної та приладобудівної промисловості Народного комісаріату електропромисловості СРСР.

У 1941—1942 роках — начальник ІІ-го (військового) відділу і член колегії Народного комісаріату електропромисловості СРСР.

У 1942 — березні 1947 року — заступник народного комісара (міністра) електропромисловості СРСР. Одночасно у 1942—1945 роках — начальник 1-го Головного управління, з червня 1945 року — начальник 9-го Головного управління, з серпня 1946 року — начальник Технічного управління і голова Технічної ради Міністерства електропромисловості СРСР.

У березні — травні 1947 року — заступник голови Комітету з винаходів і відкриттів при Раді міністрів СРСР.

30 травня 1947 — 5 березня 1953 року — міністр промисловості засобів зв'язку СРСР. Одночасно в 1947—1949 роках — 1-й заступник голови Комітету № 3 при Раді міністрів СРСР.

У березні — серпні 1953 року — член колегії Міністерства електростанцій і електропромисловості СРСР.

У серпні 1953 — листопаді 1955 року — завідувач відділу середнього машинобудування Управління справами Ради міністрів СРСР.

У листопаді 1955 — жовтні 1957 року — заступник голови Державного комітету СРСР з нової техніки.

У жовтні 1957 — квітні 1961 року — заступник голови Державного науково-технічного комітету Ради міністрів СРСР.

У квітні 1961 — 1965 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із координації науково-дослідних робіт.

У 1965—1978 роках — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР з науки і техніки. У 1978—1980 роках — заступник голови Державного комітету СРСР з науки і техніки. Одночасно працював завідувачем кафедри електротехніки Московського інституту сталі і сплавів.

З листопада 1980 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 21 листопада 1981 року в Москві.

Нагороди

• два ордени Леніна (1949, 1966)
• орден Жовтневої Революції
• п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (21.04.1939; 21.01.1944; 14.05.1956; 9.09.1961; 2.04.1976)
• орден Червоної Зірки (1943)
• медалі
• Сталінська премія ІІІ ст. (1943) — за розробку і впровадження нової значно більш продуктивної технології виробництва деталей боєприпасів
• Сталінська премія І ст. (1953) — за розробку і впровадження в промисловість електромагнітного методу поділу ізотопів і отримання цим методом літію-6

Джерела

• Алексенко Геннадий Васильевич [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)