Орловський Олександр Осипович
Олександр Осипович Орло́вський[9] (пол. Aleksander Orłowski, рос. Александр Осипович Орловский; 1777, Варшава — 1832, Петербург) — польський[10] живописець — баталіст і жанрист.
| Олександр Осипович Орловський | |
|---|---|
| пол. Aleksander Orłowski | |
 Автопортрет | |
| Ім'я при народженні | пол. Aleksander Orłowski |
| Народився | 9 березня 1777[1][2][…] Варшава, Річ Посполита[4][2][5] |
| Помер | 13 березня 1832[1][2][…] (55 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[4][2][5] |
| Країна | Річ Посполита Варшавське герцогствоКоролівство Польське |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Санкт-Петербург[6] |
| Діяльність | художник, аквареліст, ілюстратор, літограф, pastellist, рисувальник |
| Галузь | малярство[7], ілюструванняd[7] і графіка[7] |
| Відомий завдяки | художник |
| Знання мов | польська[8][7] |
| Членство | Краківське наукове товариствоd[5] |
| Жанр | батальний жанр |
| Конфесія | католик |
Біографія
ред.Олександр Орловський народився в небагатій шляхетській родині[11] у Варшаві. Княгиня Ізабелла Чорторийська, випадково помітивши в майбутньому художнику схильність до малювання, віддала його в науку до живописця Ж. Норблену де ла Гурдену у Варшаві.
Керований патріотизмом і любов'ю до пригод Орловський в 1794 році поступив на службу в польське військо, брав участь у кількох битвах повстання Костюшка і, будучи поранений в одній з них, повернувся до Варшави. Тут він став вести безладне життя і навіть пристав до трупи фокусника. Норблен, цінуючи його артистичне дарування, намагався відхилити його від цих походеньок і знову прийняв у свій будинок. З тієї пори Орловський присвятив себе цілком мистецтву, яке незабаром доставило йому деяку популярність серед варшав'ян.
Потім він провів цілий рік в Литві, переїжджаючи з місця на місце і вивчаючи звичаї місцевого дворянства і народний побут. Після повернення до Варшави, він знайшов покровителя в особі князя Юзефа Понятовського і увійшов в моду у польської аристократії. В 1802 у приїхав до Санкт-Петербурга, де потрапив у милість до великого князя Костянтина Павловича, був поселений при його дворі і своїми малюнками і карикатурами створив собі ім'я в суспільстві.
Щоб ближче познайомитися з Росією, їздив до Москви, Новгорода та до інші території імперії; подорожував, крім того, по Франції, Італії та Німеччині. В 1809 у за картину «Бівуак козаків» Санкт-Петербурзька академія мистецтв присудила йому звання академіка. В 1819 у він був зарахований до генерального штабу для твору малюнків військових костюмів.
Творчість
ред.Орловський — талановитий, жвавий, але нестрогий рисувальник, що вмів схоплювати характерні риси зображуваних осіб і фігур і надавати їм рух. Окрім картин, писаних олійними фарбами, які, наприклад, знаходяться в Ермітажі «Козак, що вбиває тигра», «Корови на пасовищі», «Відпочинок мисливців», «Худоба на лузі», «Стадо на пасовищі», «Морський пейзаж» і «Корабельна аварія», Орловський справив незліченну безліч олівцевих, акварельних і креслення пером малюнків, розсіяних в альбомах осіб царської родини та аматорів мистецтва. Багато з цих творів, що зображують переважно козаків, башкир та інших вершників що мчаться, трійки і сцени простонародного життя, були ним самим літографовані.
Орловський згадується в поемі О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила»:
Бери свій швидкий олівець,
Малюй, Орловський, ніч і січу
Згадав Пушкін Орловського також в «Подорожі в Арзрум»:
У кибиток … пасуться потворні, кошлаті коні, знайомі вам по прекрасним малюнкам Орловського.
Крім того, Орловський згадується в книзі третій «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича.
Згадується у Веліжській справі, бо він писав двічі картини зображаючи ритуальне вбивство християнської дитини, у 1822 і у 1823 роках, на замовлення католицької громади міста Веліж на Смоленщині, де з 1817 по 1823 було вбито 9 дітей.
Примітки
ред.- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д RKDartists
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Орловский Александр Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/orlowski-aleksander/
- ↑ https://www.polskipetersburg.pl/hasla/orlowski-aleksander
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ іноді Йосипович→ Намакштанська І. Є. Україна і світ у часовому вимірі. 2009 рік. — Донецьк: Норд-Прес, 2009. — С. 118.
- ↑ Ковалевська О. Образ Мазепи в творах Олександра Орловського та Вацлава Павлішака [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]… — С. 440.
- ↑ Artykuł «Aleksander Orłowski — malarz czasu zaborów», naszdziennik.pl, 7-8 marca 2009. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 30 січня 2014.
Література
ред.- Орловський Олександр Осипович [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ковалевська О. Образ Мазепи в творах Олександра Орловського та Вацлава Павлішака [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — Вип. 4. — С. 438—447.
- Орловский, Александр Осипович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.