Відкрити головне меню

Алекса́ндер Ма́рек Щи́ґло (пол. Aleksander Marek Szczygło); нар. 27 жовтня 1963, Єзьорани, Вармінсько-Мазурське воєводство, Польща — пом. 10 квітня 2010, Смоленська область, Росія) — польський політик, колишній начальник канцелярії президента Леха Качинського (2006-2007) і міністр оборони (2007). З 2009 року — керівник Бюро національної безпеки Польщі.

Александер Марек Щиґло
пол. Aleksander Szczygło
Александер Марек Щиґло
Александер Щиґло

Час на посаді:
січень 2009 — квітень 2010

Народився27 жовтня 1963(1963-10-27)
Єзьорани, Вармінсько-Мазурське воєводство , Польща
Помер10 квітня 2010(2010-04-10) (46 років)
Смоленська область, Росія
ГромадянствоПольща
Політична партіяПраво і справедливість
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

В 1990 році, Щиґло закінчив факультет права і адміністрації Гданського університету. В 1996 році закінчив річний курс для співробітників органів державного управління країн Центральної та Східної Європи, організованих Університетом Джорджтауна (проведене в Університеті Вісконсину), і пройшов практику в Конгресі Сполучених Штатів.

У 19901991 роках був помічником сенатора Леха Качиньського в Гданську та водночас працював у юридичному відділі профспілки «Солідарність».

На наступних етапах своєї кар'єри він також був пов'язаний з Лехом Качиньським: у 19911992 роках працював спеціалістом з законодавства в очолюваному Качиньським Бюро національної безпеки, потім після призначення Качинського головою Верховної контрольної комісії в 1992 році, Щиґло був призначений керівником його кабінету, і залишався ним до 1995 року.

В 1997 році він став радником Головного інспектора Національної інспекції праці. З 1997 по 2000 рр. був директором Департаменту інформації та розвитку в Управлінні Європейського комітету з питань євроінтеграції. У 2001 році був радником голови правління банку PKO BP.

У 2001 році Щиґло був обраний до Сейму за списком партії Право і справедливість, а в 2005 році переобраний. Як парламентарій він працював в основному з проблем європейської інтеграції. 23 грудня 2005 був призначений на посаду статс-секретаря Міністерства оборони. На цій посаді він залишався до 2 серпня 2006 року. Цього дня він отримав посаду начальника президентської канцелярії. При цьому йому довелося відмовитися від свого депутатського мандата.

7 лютого 2007 він був призначений міністром оборони замість Радослава Сікорського. 16 листопада того ж року пішов у відставку разом з усім урядом.

На парламентських виборах в 2007 році в третій раз отримав місце в парламенті, а 15 січня 2009 року був призначений керівником Бюро національної безпеки.

Загинув у авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року[1]. Посмертно нагороджений Командорським Хрестом з Зіркою Ордену Відродження Польщі[2] (пол. Krzyż Komandorski z Gwiazdą Orderu Odrodzenia Polski).

Кавалер ордена «За заслуги» II ступеня (2010).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати