Вікіпедія

Алейда Ассман

Аляйда Ассман, також Алейда Ассман (нім. Aleida Assmann; 22 березня 1947(19470322), Гаддербаум, (зараз Білефельд) — німецька історикиня, єгиптологиня і культурологиня.

Аляйда Ассман
нім. Aleida Assmann
Ім'я при народженні нім. Aleida Bornkamm
Народилася 22 березня 1947(1947-03-22)[1][2] (77 років)
Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність англіст, викладачка університету, антрополог
Alma mater Тюбінгенський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь історія, культурологія
Заклад Віденський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомі учні Michael C. Frankd
Членство Леопольдина
Австрійська академія наук
BBAW
Геттінгенська академія наук
Європейська академія[3]
Батько Гюнтер Борнкам
У шлюбі з Ян Ассман
Діти David Assmannd
Corinna Assmannd
Нагороди
Особ. сторінка netzwerk-kulturwissenschaft.de/assmann.htm
CMNS: Алейда Ассман у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ассман.

Життєпис ред.

Дочка євангелічного пастора і теолога Гюнтера Борнкама[en]. Вивчала англістику і єгиптологію в Гейдельберзькому та Тюбінгенському університетах (1966—1972). У 1977 році захистила в Гейдельберзі дисертацію з теорії літератури. З 1993 року працює на посаді професора Констанцького університету. Була запрошена на професорство в університети Принстона, Г'юстона, Чикаго, Відня. Стала членкинею Геттінгенської академії наук.

Наукові інтереси ред.

Ранні роботи присвячені англійській літературі та теорії літературної комунікації. У 1990-х рр. перейшла до проблематики культур антропології і насамперед — до теми культурної пам'яті. Разом з чоловіком, єгиптологом Яном Ассманом, виступила редакторкою-укладачкою ряду збірників з історії культури та культурної антропології. Інтереси дослідниці групуються навколо історії німецької пам'яті з 1945 року, роль поколінь в літературі та суспільстві, а також теорії пам'яті. З 2011 року працює над дослідницьким проєктом під назвою «Минуле в сьогоденні: Розміри і динаміка культурної пам'яті».

В своїй книзі «Простори спогадів. Форми та трансформації культурної пам'яті» [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] Алейда Ассман вводить дуже важливі для розуміння процесів активації та забування змісту культурної пам'яті поняття накопичувальної та функціональної пам'яті. Функціональну пам'ять авторка називає населеною та живою, пов'язаною з певною групою, вибірковою, аксіологічно спрямованою, такою, що породжує смисл і орієнтована на майбутнє. Накопичувальна (акумулювальна) пам'ять, своєю чергою, є ненаселеною та безлюдною аморфною масою роз'єднаних елементів, «простором невикористаних, неамальгамованих спогадів», які не пов'язані з сучасністю, а являють собою певне сховище депопулізованих реліктів. Алейда Ассман пропонує наочну різницю між цими двома видами пам'яті:

Накопичувальна пам'ять Функціональна пам'ять
Зміст Інший, вихід за межі сучасності Власний, базування сучасного на певному минулому
Структура часу Анахронічна: двочасовість, Вчора поруч із Сьогодні, контрпрезентаційність Діахронічна: прив'язування Вчора до Сьогодні
Форми Недоторканність текстів, автономний статус документів Селективне = стратегічне, перспективне використання спогадів
Посередники та інститути Література, мистецтво, музей, наука Свята, суспільні ритуали колективного вшанування
Носії інформації Індивіди всередині культурної спільноти Колективні суб'єкти дії

Проте Алейда Ассман не протиставляє ці види пам'яті, навпаки, вона намагається обійти проблему їхньої опозиції, пропонуючи моделі переднього й заднього тла, де накопичувальна, нежива, латентна пам'ять постає заднім тлом і водночас резервуаром майбутнього пам'яті живої, функціональної, де народжуються змісти та (де)конструюються значення, формуються ідентичності та утворюються цінності і орієнтири.

Праці ред.

  • (нім.)Легітимність фікції: Вступ до історії літературної комунікації / Die Legitimität der Fiktion: Ein Beitrag zur Geschichte der literarischen Kommunikation. (München: Fink, 1980).
  • (нім.)Праця заради національної пам'яті: Коротка історія німецької ідеї освіти / Arbeit am nationalen Gedächtnis: Eine kurze Geschichte der deutschen Bildungsidee. (Frankfurt a. M.: Campus, 1993).
  • (нім.)Час і традиція: Культурні стратегії тривалості / Zeit und Tradition. Kulturelle Strategien der Dauer. (Köln; Weimar; Wien: Böhlau, 1999)
  • (нім.)Geschichtsvergessenheit — Geschichtsversessenheit: Vom Umgang mit deutschen Vergangenheiten nach 1945. (Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1999, у співавторстві з Ute Frevert).
  • (нім.)Рамки пам'яті / Erinnerungsräume: Formen und Wandlungen des kulturellen Gedächtnisses. (München: C.H. Beck, 1999).
  • (нім.)Das kulturelle Gedächtnis an der Millenniumsschwelle. Krise und Zukunft der Bildung, (Konstanz: UVK, 2004).
  • (нім.)Die Unverzichtbarkeit der Kulturwissenschaften mit einem nachfolgenden Briefwechsel. (Hildesheim: Universitätsverlag, 2004).
  • (нім.)Введення в науки про культуру / Einführung in die Kulturwissenschaft. Grundbegriffe, Themen, Fragestellungen (Berlin: Erich Schmidt, 2006).
  • (нім.)Довга тінь минулого: Меморіальна культура та історична політика / Der lange Schatten der Vergangenheit. Erinnerungskultur und Geschichtspolitik. (München: C.H. Beck, 2006)
  • (нім.)Geschichte im Gedächtnis: Von der individuellen Erfahrung zur öffentlichen Inszenierung. (München: C.H. Beck, 2007).
  • (нім.)Die Zukunft der Erinnerung und der Holocaust (with Geoffrey Hartman) (Konstanz: Konstanz UP, 2012, у співавторстві з Джеффрі Гартманом).
  • (нім.)Auf dem Weg zu einer europäischen Gedächtniskultur? (Wien: Picus, 2012)
  • (англ.)Культурна пам'ять і західна цивілізація / Cultural Memory and Western Civilization: Functions, Media, Archives (Cambridge: Cambridge UP, 2012).
  • (нім.)Ist die Zeit aus den Fugen? Aufstieg und Fall des Zeitregimes der Moderne (München: Hanser, 2013)
  • (нім.)Нове невдоволення німецькою меморіальною культурою / Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur. Eine Intervention (München: C. H. Beck, 2013)
  • mit Geoffrey Hartman: Die Zukunft der Erinnerung und der Holocaust. Konstanz University Press, Konstanz 2012, ISBN 978-3-86253-017-5.
  • Ist die Zeit aus den Fugen? Aufstieg und Fall des Zeitregimes der Moderne. Hanser, München 2013, ISBN 978-3-446-24342-2.
  • Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur. Eine Intervention (= Beck’sche Reihe. Band 6098). Beck, München 2013, ISBN 978-3-406-65210-3.
  • Im Dickicht der Zeichen (= Suhrkamp-Taschenbuch Wissenschaft. 2079). Suhrkamp, Berlin 2015, ISBN 978-3-518-29679-0.
  • Formen des Vergessens (= Historische Geisteswissenschaften. Band 9). Wallstein, Göttingen 2016, ISBN 978-3-8353-1856-4.
  • Reflexion zu Johann Sebastian Bach: Ein ungefärbt Gemüte. Kantate BWV 24. Rudolf Lutz, Chor und Orchester der J. S. Bach-Stiftung, Marianne Beate Kielland (Sopran), Daniel Johannsen (Tenor), Dominik Wörner (Bass). Samt Einführungsworkshop. DVD. Gallus Media, 2017.[4]
  • Auf den Schultern von Riesen. Die Bibliothek als Medium des kulturellen Gedächtnisses. In: Johanna Rachinger (Hrsg.): Schatzkammer des Wissens. 650 Jahre Österreichische Nationalbibliothek. K & S, Wien 2018, ISBN 978-3-218-01112-9, S. 10–19.
  • Menschenrechte und Menschenpflichten. Schlüsselbegriffe für eine humane Gesellschaft. Picus, Wien 2018, ISBN 978-3-7117-2072-6.
  • Der europäische Traum. Vier Lehren aus der Geschichte (= C.H. Beck Paperback. Band 6343). Beck, München 2018, ISBN 978-3-406-73380-2.
  • Die Wiedererfindung der Nation. Warum wir sie fürchten und warum wir sie brauchen. Beck, München 2020, ISBN 978-3-406-76634-3.
  • Zeit und Tradition. Kulturelle Strategien der Dauer. wbg Academic, Darmstadt 2022, ISBN 978-3-534-27442-0.

Українські переклади ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121012700 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Assmann_Aleida
  4. ↑ ein ungefärbt gemüte. Kantate BWV 24 zum 4. Sonntag nach Trinitatis für Alt, Tenor und Bass Vokalensemble, Oboe I+II, Oboe d’amore I+II, Tromba, Streicher und Basso continuo J. S. Bach-Stiftung, St. Gallen (Online Archive).

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алейда_Ассман&oldid=40527818