Алджернон Кінґскоут

британський тенісист

Алджернон Кінґскоут (англ. Algernon Kingscote; 3 грудня 1888 — 21 грудня 1964) — колишній британський тенісист. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 3 місце досяг 1920 року (за даними А. Волліса Маєрса). Здобув 13 одиночних титулів. Перемагав на турнірах Великого шолома в одиночному розряді.

Алджернон Кінґскоут
Algernon Kingscote
Громадянство Велика Британія
Дата народження3 грудня 1888(1888-12-03)
Місце народженняБенгалуру, Індія
Дата смерті21 грудня 1964(1964-12-21) (76 років)
Місце смертіВокінг, Велика Британія
Робоча рукаправа (одноручний бекгенд)

Одиночний розряд

Матчів в/п93–23 (80.2%)
Титулів13[1]
Найвища позиціяРанг 3 (1920А. Волліс Маєрс)[2]
Мейджори
АвстраліяП (1919)
ВімблдонФ (1919)
Інші турніри
Олімпіада4р (1924)

Парний розряд

Мейджори
АвстраліяПФ (1919)[3]
ВімблдонФ (1920)
Інші парні турніри
Олімпіада1р (1924)

Фінали турнірів Великого шолома

ред.
 
Смеш Алджернона Кінґскоута

Одиночний розряд

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1919 Чемпіонат Австралазії Трава   Ерік Поклі 6–4, 6–0, 6–3
Поразка 1919 Вімблдонський турнір Трава   Джералд Паттерсон 6–2, 6–1, 6–3[4]

Парний розряд

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1920 Вімблдонський турнір Трава   Джеймс Сесіл Парк   Чак Ґарленд
  Річард Норріс Вільямс
6–4, 4–6, 5–7, 2–6

Чемпіонат світу на твердому покритті

ред.
Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1914 Стад Франсе (регбійний клуб) Ґрунт   Артур Ґор   Макс Декюжі
  Моріс Жермо
6–1, 11–9, 6–8, 6–2

Примітки

ред.
  1. Nieuwland, Alex. Player – Algernon Robert Fitzhardinge (Algie) Kingscote. www.tennisarchives.com. Netherlands: Tennis Archives. Процитовано 10 серпня 2022.
  2. USA Lawn Tennis Association (1972). Official Encyclopedia of Tennis (First Edition), p. 422.
  3. Tennis Championships (PDF). The Argus. Melbourne: Argus Office (22,930): 7. 29 січня 1920. Процитовано 23 вересня 2012.
  4. ALGY KINGSCOTE. Вімблдонський турнір. Всеанглійський клуб лаун-тенісу і крокету. Процитовано 6 липня 2013.

Джерела

ред.

Посилання

ред.