Албанське повстання 1911

Албанське повстання 1911 — народне повстання направлене на визволення Албанії від турецького поневолення.

Почалося в березні 1911 року на півночі країни.

Головний осередок повстання знаходився на північному заході в гірському районі біля Шкодера.

Повстанці висунули програму автономії Албанії так звану «Червону книгу» яка отримала широку підтримку в усій країні.

В липні 1911 повстання охопило значні райони південної та центральної Албанії.

Основну масу повстанців складали селяни.

Повсталі відмовлялися платити податки, служити в турецькому війську, виганяли турецьких чиновників, нападали на турецькі гарнізони.

Через слабку організованість, нестачу озброєння та продовольства, зраду феодального керівництва, яке пішло на угоду з турецькою владою, відмовившися від основних вимог повстанців, а також політика Австро-Угорщини та деяких інших країн призвели до поразки повстання в серпні 1911.

Незважаючи на невдачу повстання справило значний вплив на розвиток визвольної боротьби албанців та посилило політичну кризу в Османській імперії.

ДжерелаРедагувати

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961