Актубецький сільський округ (Жанааркинський район)

Актубе́цький сільський округ (каз. Ақтүбек ауылдық округі, рос. Актубекский сельский округ) — адміністративна одиниця у складі Жанааркинського району Улитауської області Казахстану. Адміністративний центр — село Актубек.

Актубецький сільський округ
каз. Ақтүбек ауылдық округі
Основні дані
Область: Улитауська область
Район: Жанааркинський район
Населення (2009): 1990 осіб[1]
Населені пункти
Адміністративний центр: село Актубек
Кількість сіл: 3
Кількість інших НП: 1
Влада

Населення — 1990 осіб (2009; 1770 в 1999, 2322 у 1989[2]).

Станом на 1989 рік існувала Актубецька сільська рада (села Актубек, Байгул, Уркендеу, селища Атасу, Байгул, Манадир, 129 км, 153 км, 163 км). Пізніше село Байгул та селище Байгул були включені до складу Аппазького сільського округу. 2007 року були ліквідовані село Сарису, селища Роз'їзд 128, Роз'їзд 152, Роз'їзд 163[3].

Склад ред.

До складу округу входять такі населені пункти:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Актубек, село 874 744 781
Атасу, село 375 372 450
Минадир, станційне селище 277 329 695
Роз'їзд 128, станційне селище 16[4] 23 -
Роз'їзд 152, станційне селище 35[5] 31 -
Роз'їзд 163, станційне селище 31[6] 29 -
Сарису, село - 53 -
Уркендеу, село 381 189 64

Примітки ред.

  1. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Совместное постановление акимата Улитауской области от 7 декабря 2007 года N 27/05 и решение III сессии маслихата Улитауской области от 14 декабря 2007 года N 47. Зарегистрировано Департаментом юстиции Улитауской области 14 января 2008 года N 1839 «Об изменениях в административно-территориальном устройстве районов Улитауской области» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  4. З них казахи — 37 %, узбеки — 31 %.
  5. З них казахи — 48 %, росіяни — 34 %.
  6. З них казахи — 41 %, німці — 29 %.