Аксакал
Ця стаття потребує істотної переробки.(21 грудня 2021) |
Аксакáл (від тюрк. ак білий та сакал борода) — у тюркських народів первісно голова роду, старійшина, в феодальні часи — представник старої патріархальної знаті. Пізніше — виборний староста, а також шанована людина. Термін використовується в Середній Азії та на Кавказі.

Етимологія
ред.Походить від ак — білий + сакал — борода. Слово запозичено українською мовою з тюркських у XIX ст.[1]
Назви людини певного віку
ред.У казахському суспільстві для кожного віку людини є своя назва. Новонародженого називали шакалак (кизил шака — червоношкірий малюк), дитину до року — сабі, бопє, від 2 до 3 років — булдіршин, підлітка 13-15 років — єрєсєк бала, 16-19 років — бозбала (юнак), бойжеткєн (дівчина). Чоловіка 30-40 років називають єркєк, орда бузар (чоловік у розквіті сил), одружену жінку — кєліншек, а неодружену — карі киз (стара діва). До 45 років чоловік досягає віку, коли до нього вже дослуховуються — наступає вік карасакал (чорнобородий, чоловік зрілого віку). У цьому віці, як вважається, з досвідом приходить і мудрість. До 70 років карасакал досягає статуса аксакала[1].
Примітки
ред.- ↑ а б Аксакал: вчера, сегодня, завтра. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 16 січня 2022.
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |