Акроса
Акроса, Акроза, Акросак, Акросакес, Акросандр — цар Малої Скіфії у другій половині I тисячоліття до н. е.
| Акроса | |
|---|---|
| Країна | Мала Скіфія |
| Національність | скіфи |
| Діяльність | цар |
Про скіфського царя Акроса відомо тільки з нумізматичного матеріалу, викарбуваного греками на монетному дворі в Томах. Відомості про цього правителя епіграфічні джерела не містять. На аверсі одного типу його бронзових монет зображені голови Діоскурів у шапках із лавровими вінками, на реверсі — протоми їхніх коней. На інших представлені Деметра та Кора у покривалах з вінками з лаврів та колосся. На третіх — Зевс, також у лавровому вінку, і ріг достатку. На думку М. Манова, відомі шість типів монет Акроси.
Радянський дослідник Л. Тарасюк зазначив, що йдеться про скорочення повного імені «Акросак», яке представляє складне слово, в якому чітко зрозуміла лише його друга половина. Пояснення ж першої може бути дано лише за певних припущень. Так, akro може сягати іранського ugra — «сильний». Можливо, що йдеться про авестійське agra — «перший», «вищий». Не виключено, що ім'я Акросака було пов'язане зі скіфським apra — «водна глибина». Греки, що випускали монети, могли дещо змінити звучання першої частини імені, не розуміючи її сенсу, значення ж другої їм було добре відомо. Юрій Виноградов можливість скорочення імені не виключив, але зазначив, що дотримується традиційного прочитання імені як Акроса.
Олексій Орєшніков погодився з Д.. Такелою, що датував монети цього правителя серединою, а В. Канараке заявив про початок III століття до н. е. Михайло Ростовцев та І. Лазаренко ж порахували, що їх випустили в наступному столітті. С. Андрух вважає, що попередником Акросака був Саріак, а наступником — Харасп. Валентин Янін заявив, що за загальноприйнятою послідовністю перед Акросаком правив Харасп, а після — Ейлій. На думку Канареке, Акросак панував за Канітом і за ним самим — Саріак, а В. О. Кнехтел назвав, відповідно, імена Хараспа та Саріака.
Література
ред.- Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — начале I в. до н. э. (Этно-политический аспект). — Запорожье, 1995. С. 105, 117, 118, 119, 120, 125, 126, 130—131, 133, 134, 135, 137, 139, 144, 145, 146, 157.
- Янин В. Л. Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. — Кишинев, 1990. С. 84.
- Лазаренко И. Скитите в Тракия (VII в. пр. н. е. — I в. от н. е.). Част 1. Писмени извори за скити в Тракия. — Варна, 2015. С. 186, 192, 195, 207, 242, 245.
- Манов М. Скифские цари в Добрудже // SCRIPTA ANTIQUA. Вопросы древней истории, филологии, искусства и материальной культуры. 2015. Т. 4. С. 424, 429, 430, 433.
- Тарасюк Л. И. Имена царей Малой Скифии на монетах из Добруджи // КСИИМК АН СССР. 1956. Вып. 63. С. 22, 25-27, 28.
- Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. Историко-эпиграфическое исследование. — М., 1989. С. 232.
- Блаватская Т. В. Греки и скифы в Западном Причерноморье (доклад, прочитанный в секторе древней истории Института истории АН СССР 27 мая 1947 г.) // Вестник Древней истории. 1948. № 1 (23). С. 210.