Акалат сіробровий
| Акалат сіробровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sheppardia gunningi Haagner, 1909 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Акала́т сіробровий[2] (Sheppardia gunningi) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь голландського зоолога Яна Віллема Будевейна Ганнінга[en][3].
Опис
ред.Довжина птаха становить 11-12 см. Верхня частина тіла коричнева, покривні пера крил мають синюватий відтінок. Перед очима невеликі сірі плями. Горло і груди оранжеві, живіт і боки білуваті.
Підвиди
ред.Виділяють чотири підвиди:[4]
- S. g. sokokensis (Van Someren, 1921) — прибережні райони на південному сході Кенії і на північному сході Танзанії;
- S. g. alticola Fjeldså, Roy & Kiure, 2000 — східна Танзанія (гори Нгуу);
- S. g. bensoni Kinnear, 1938 — північний захід Малаві;
- S. g. gunningi Haagner, 1909 — центральний Мозамбік.
Поширення і екологія
ред.Сіроброві акалати мешкають в Кенії, Танзанії, Малаві і Мозамбіку. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, в рідколіссях та у вторинних заростях, на висоті до 1750 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також ягодами і насінням.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сіробрових акалатів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Sheppardia gunningi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 серпня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |