Ай-Тодор (річка)

Ай-Тодор
Ай-Тодор
44°33′28″ пн. ш. 33°47′16″ сх. д. / 44.55800000002777495° пн. ш. 33.7878000000277723° сх. д.
Витік	на північно-західній стороні від гори Каладжи біля джерела Текне
• координати	44°33′32″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.55889° пн. ш. 33.82750° сх. д.
Гирло	Чорної річки
• координати	44°32′33″ пн. ш. 33°40′14″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 33.67056° сх. д.
Басейн	Чорного моря
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	~15,20 км
Площа басейну:	38,1 км²
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Ай-Тодор.

Ай-Тодор (крим. Ay Todor, Ай Тодор) — річка в Україні, на Кримському півострові. Права притока Чорної річки (басейн Чорного моря)^[1].

Опис

Довжина річки приблизно 15,20 ^[2]км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 12,57 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,21. Площа басейну водозбору 38,1 км², середньорічна витрата води у гирлі 0,11 м³/с.^[3] Річка формується декількома безіменними струмками та 4 загатами.

Розташування

Бере початок на північно-західній стороні від гори Каладжи біля джерела Текне. Спочатку тече переважно на північний захід через Тернівку, потім — на південний захід через Чорноріччя і впадає у Чорну річку.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Рідне.

Цікавий факт

Витік річки — джерело св. Федора Студита, шанований цілющим, розташований на території Спасо-Преображенського скиту, в 7 кілометрах на північний схід від села Тернівка^[4]^[5].

Вперше згадується, як струмок Ай-Тодор і Ай-Тодорський долина, ведуча в село Шулю , у праці Петра Палласа " спостереження, зроблені під час подорожі по південних намісництва Російської держави "

У книзі Петер-Симон Паллас "НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА в 1793—1794 годах " про цю річку зазначено:

Я видел, как маленький ручей Ай-Тодор, текущий

пару верст выше Чоргуны и недостаточно орошающий даже принадлежащую мне долину с фруктовым садом, после сильного дождя становится бурным, что никто не осмеливается переходить // через него .^[6]

На правому березі річки на відстані приблизно 3,17 км розташована крепость Мангул-Кале.

Галерея

Джерело Феодора Студита, витік річки.
Річка Ай-Тодор у верхів'ї.
Річка Ай-Тодор у верхів'ї
Водосховище на річці Ай-Тодор.

Література

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Примітки

↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 20
↑ Мапа Севастополя // l-36-128.jpg. Архів оригіналу за 2 вересня 2018.
↑ Ай-Тодор (река) (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019.
↑ Спасо-Преображенский скит и источник св. Федора Студита. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
↑ Источник св. Феодора Студита. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
↑ [https://imwerden.de/pdf/pallas_puteshestvie_po_yugu_rossii_v_1793-94_godakh.pdf Петер-Симон Паллас // НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА в 1793-1794 годах ]

[1] Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 20

[2] Мапа Севастополя // l-36-128.jpg. Архів оригіналу за 2 вересня 2018.

[3] Ай-Тодор (река) (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019.

[Спасо-Преображенский_скит_и_источник_св._Федора_Студита-4] Спасо-Преображенский скит и источник св. Федора Студита. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.

[Источник_св._Феодора_Студита-5] Источник св. Феодора Студита. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.

[Петер-Симон_Паллас_//_НАБЛЮДЕНИЯ,_СДЕЛАННЫЕ_ВО_ВРЕМЯ_ПУТЕШЕСТВИЯ_ПО_ЮЖНЫМ_НАМЕСТНИЧЕСТВАМ_РУССКОГО_ГОСУДАРСТВА_в_1793-1794_годах-6] [https://imwerden.de/pdf/pallas_puteshestvie_po_yugu_rossii_v_1793-94_godakh.pdf Петер-Симон Паллас // НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА в 1793-1794 годах ]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]