Азі́за Азі́мова (5 грудня 1915—1997) — таджицька радянська артистка балету, драматична акторка, балетмейстер, народна артистка Таджицької РСР (1941) [2].

Азіза Азімова
Народилася 5 грудня 1915(1915-12-05)[1]
Таджикистан
Померла 1997
Країна  СРСР
Діяльність балерина, акторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва[1]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»
Народний артист Таджицької РСР

Життєпис ред.

Азіза Азімова народилася в 1915 році в кишлаку Сурхі поблизу Уротеппа Согдійської області в північній частині Таджикистану в сім'ї бідняків. У 2-річному віці в Азізи померла мати. Разом із батьком вона переїхала під Бухару в кишлак Богоутдін. Через деякий час бідність змусила батька продати свою дочку за 75 рублів тюбетейнику з Бухари. До 8-річного віку вона жила в сім'ї цього тюбетейника в статусі «чурі». У 1923 році була відправлена Бухарським нарномпросом на навчання до Москви. Під час навчання в Москві Азіза Азімова вперше виявила бажання стати акторкою [3].

Після повернення до Бухари Азіза в 1927 році вступила до жіночого педагогічного технікуму і почала виступати в аматорській трупі «Хаваскорон»[3]. У 1930 році Азіза увійшла до трупи пересувного робітничого театру в Ташкенті [2]. У 1932 році повернулася до Таджицької РСР, де почала працювати в Державній академії драматичного мистецтва Лахуті. На цьому етапі своєї кар'єри вона зіграла такі ролі, як Ширін у «Боротьбі» Абулхака Усмонова, головну роль у «Рано» Саїдмуродова та Адельму в «Турандот» Карло Ґоцці. У 1941 році стала членом Комуністичної партії Радянського Союзу. В 1937 році стала солісткою балету в Таджицькому музичному театрі[3].

З 1938 по 1946 рік Азіза Азімова виступала в Державному театрі в Душанбе. Серед її ролей — Нозгуль у «Двох квітках» Олександра Ленського, Лізу в «Погано доглянутій дівчині» Петера Людвіга Гертеля та Марію в «Бахчисарайському фонтані» Бориса Асаф'єва. З 1946 по 1951 рік Азімова відвідувала Державний інститут театрального мистецтва імені Луначарського в Москві, отримавши диплом режисера балету. У цей час вона грала в «Доктор Айболить» Ігоря Морозова і «Червоний мак» Рейнгольда Глієра. Останній твір став її дипломною роботою. Потім Азімова повернулася до Таджикистанської РСР, де працювала головною танцівницею Державної філармонії, а також навчала молодих виконавців. У 1964 і 1965 роках працювала в Кабулі - столиці Афганістану. У 1967 році Азімову призначили викладачем Душанбинського педагогічного інституту[4]. Пізніше вона працювала артисткою балету. Крім балету, Азіза Азімова також виявила інтерес до таджицького народного танцю[5][6].

За свою творчу діяльність Азімова отримала безліч нагород протягом своєї кар'єри; головним з них було звання Народної артистки Таджицької РСР, яке вона отримала в 1941 році. Вона двічі була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора і двічі орденом «Знак Пошани», нагороджена багатьма іншими медалями[4]. Азіза Азімова померла в 1997 році.[7][8].

Творчість ред.

Ролі в Таджицькому музично-драматичному театрі ( Сталінабад ) ред.

Балетні партії ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б http://fayllar.org/p-rominent-t-ajik-f-igures-of-the.html?page=6
  2. а б Театральная энциклопедия. Гл. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Советская энциклопедия, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. с илл., 12 л. илл.
  3. а б в г «Путь актрисы». «Известия» № 86 (7462) від 12 квітня 1941 року
  4. а б Asadulloev, Sa'dullo - Prominent tajik figures of the. fayllar.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 8 квітня 2023.
  5. Mary Zirin; Irina Livezeanu; Christine D. Worobec; June Pachuta Farris (26 березня 2015). Women and Gender in Central and Eastern Europe, Russia, and Eurasia: A Comprehensive Bibliography Volume I: Southeastern and East Central Europe (Edited by Irina Livezeanu with June Pachuta Farris) Volume II: Russia, the Non-Russian Peoples of the Russian. Routledge. с. 1949–. ISBN 978-1-317-45197-6.
  6. Super User. Азиза Азимова - яркая представительница традиционной системы "Устод-шогирд". mmifs.tj. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2023.
  7. Салом алейкум, Таджикистан! Анонсы, день в истории, прогноз погоды на 5 декабря - Новости Таджикистана ASIA-Plus. ASIA-plus. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 8 квітня 2023.
  8. Monica Whitlock (24 жовтня 2003). Land Beyond the River: The Untold Story of Central Asia. St. Martin's Press. с. 103–. ISBN 978-0-312-27727-7.
  9. «Завтра открывается декада таджикского искусства». «Известия» № 85 (7461) від 11 квітня 1941 року
  10. «Общественный просмотр балета „Ду гуль“». «Известия» № 86 (7462) от 12 квітня 1941 року
  11. Каталог
  12. Каталог
  13. «Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР», 1989 год, № 11, ст. 262.
  14. Каталог

Посилання ред.