Відкрити головне меню
Флейти — інструменти класу аерофонів

Аерофони — за класифікацією Горнбостеля-Закса — музичний інструмент, звук якого утворюється завдяки вібрації стовпу повітря. При цьому аерофони не використовують струни, мембрани, а вібрація самого інструменту не впливає суттєво на звукоутворення.[1] 

Аерофони є одним з чотирьох основних класів музичних інструментів в системі класифікації музичних інструментів. В подальшому аерофони класифікують в залежності від того, чи знаходиться стовп вібруючого повітря всередині інструменту. Перший клас (41) включає інструменти, при грі на яких стовп повітря не знаходиться в їх середині. Наприклад, це інструмент «ревyн». Це так звані вільні аерофони. Цей клас включає також (412.13)  вільні язичкові інструменти, такі як гармошка, і багато інструментів, які навряд чи можна назвати духовими, такі як сирени і нагайки. Другий клас (42) включає інструменти, при грі на яких стовп вібруючого повітря, знаходиться всередині інструменту. Цей клас включає в себе практично всі інструменти, як правило, називаються духовими, в тому числі діджеріду, (423) мідні духові  (наприклад, труба, валторна, туба, тромбон) і (421 & 422) дерев'яні духові, наприклад гобой, флейта, саксофон, кларнет).[2]

ПриміткиРедагувати

  1. aerophone — OnMusic Dictionary. Connect for Education Inc. December 4, 2014. Процитовано December 4, 2014. 
  2. von Hornbostel, Erich M.; Sachs, Curt (1914). Abhandlungen und Vorträge. Systematik der Musikinstrumente. Ein Versuch.. Zeitschrift für Ethnologie (de) 46. Berliner Gesellschaft für Anthropologie, Ethnologie und Urgeschichte. с. 582–590. Процитовано April 12, 2015. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

 
Флейта з кістки епохи неоліту