Валторна

Валто́рна (від нім. Waldhorn — «лісовий ріг») — мундштучний музичний інструмент сімейства мідних духових. Це скручена, подібно до равликової мушлі, мідна трубка з довжиною до трьох метрів з сильно розширеним розтрубом. З'явилася наприкінці XVII століття.

Валторна

Подвійна валторна
Інші назви	de: Horn, Waldhorn, Ventilhorn es: Trompa або Corno fr: Cor (d'Harmonie) it: Corno
Класифікація	Мідні духові музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса	423.232
Подібні інструменти	Альт Корнет Флюгельгорн
Музиканти	валторністи

Тривалий час валторна була натуральним інструментом, тобто на валторні можна було виконати лише звуки, що належать до натурального звукоряду, вибудованому від основної ноти. Тому в епоху пізнього бароко, класицизму і раннього романтизму, були поширені валторни найрізноманітніших строїв, які застосовувалися залежно від тональності, у якій був написаний той чи інший твір, (концерти для валторни Й. Гайдна, В. А. Моцарта, К. М. Вебера та ін.).

Вентильна валторна входить в музичну практику лише в 30-х роках XIХ століття. За допомогою вентильного механізму, музикант може скеровувати повітря через ту чи іншу крону інструмента. Тим самим об'єм вібруючого повітря збільшується, а висота звуку — знижується. У сучасній конструкції труби використовують три вентилі, для пониження звуку на півтону тон та на півтора тону. У багатьох конструкціях існує також квартвентиль (т. зв. подвійна валторна), що понижує тон на кварту.

Серед мідних духових валторна відрізняється м'якістю тембру. Звук може приглушуватись за допомогою сурдини. Валторна має діапазон звучання від $H_{1}$ do $f^{2}$, на подвійних валторнах — до $E_{1}$. Валторна — транспонуючий інструмент у строї F.

У сучасній практиці існує дві традиції нотації партії валторни :

• класична, за якою ноти, написані в скрипковому ключі читаються на квінту нижче, а ноти, написані в басовому ключі — на кварту вище від написаного.
• сучасна, за якою ноти, написані як в скрипковому, так і в басовому ключах, читаються на квінту нижче від написаного.

У партитурі для симфонічного оркестру партії валторн пишуться між партіями фаготів та труб, іноді — між партіями труб та тромбонів.

Зміст

Різновиди

• Віденьська валторна
• Дискант

Література

• Музыкальный энциклопедический словарь. Гл. ред. Г. В. Келдыш. — Москва.: 1990. 672 с.: ил. — ISBN 5-85270-033-9
• Gregory R., The horn, L., 1961.