Аеромакіяж
Аеромакія́ж, безконтактний макіяж — це розпилення косметики на водній, спиртовій або силіконовій основі за допомогою компресора й аерографа.[1]
Історія ред.
Аерографія — спосіб нанесення кольору на поверхню за допомогою розпилення кольорових пігментів під тиском, створеним повітряним компресором. Техніка безконтактного макіяжу з'явилася понад півстоліття тому. Вперше вона була використана в художньому фільмі «Бен-гур» (1959)[2], коли виникла потреба зробити штучну засмагу тисячі статистів за короткий період часу. Нова хвиля популярності накрила аерографію у 70-х роках. Причиною її розвитку знову стала індустрія кінобизнесу та вимоги миттєвого гриму. Тим часом, візажисти телебачення також взяли аерографи на озброєння.[3]
Невдовзі, коли з'явилися камери з високою роздільною здатністю, аероподи стали доступними за межами знімальних майданчиків і були обов'язковими інструментами кожного візажиста. Сьогодні в США та Європі аеромакіяж - загальнодоступна послуга, якою люди можуть скористатися у будь-якому салоні краси або косметологічному центрі.[3]
Особливості ред.
- Підвищена сумісність з чутливою шкірою, схильної до алергії, высипань і роздратуванню. Нанесення тону аерографом — це гарантія гігієнічності. Завдаючи тон пензлем або спонжем на вражену акне шкіру, можливе рознесення інфекції на інші ділянки обличчя, у разі з аерографом такої проблеми не буде.
- Щоб створити якісне покриття спонжем або пензлем необхідне глибоке нанесення косметики, що закупорює пори шкіри. При нанесенні спеціальної косметики аерографом можна створити ідеальний тон та залишити шкіру "дихати".
- Аеромакіяж — гарантія бездоганного маскування нерівностей і вугрів. Він не тільки дозволяє наносити косметику без контакту з клієнтом (пензлі, спонжі, руки візажиста не торкаються обличчя), але й лягає рівномірно тонким шаром, не закупорюючи ямочки та нерівності. Традиційний метод make up може лише приховати нерівний колір обличчя, але змагатися з «рельєфом» йому не під силу.
- За допомогою аеромакіяжа можливо приховати пігментні плями або татуювання, сліди від опіків та невеликі рубці. Аерограф може впоратися навіть з лущенням шкіри та зморшками.
- Нанесення макіяжу за допомогою аерографа відбувається швидше, ніж класичними способами, що важливо як для знімальної команди, так і для простого клієнта в салоні.
- Завдяки тонкому шару макіяж, нанесений аерографом, ліпше зберігається на знімальному майданчику й не піддається впливу штучного освітлення. Аеромакіяж не вимагає регулярних коригувань,на відміну від класичного макіяжу.
- На відміну від миття й знежирення пензлів, догляд за аерографом для макіяжу простий та швидкий. Його достатньо промити водою або очищуючим розчином.[4]
Аерограф для макіяжу володіє малим розміром вихідного отвору (від 2,5 мм), що забезпечує тонке, але стійке покриття: силіконова або спиртова основа косметики не дозволяє зовнішнім чинникам (сніг, дощ, сльози) впливати на покриття, а невагомий шар захищає від розмивання. Аеромакіяж може триматися до 24 годин, а змивається за допомогою звичайного тоніка або молочка.[5]
Техніка Airbrush дозволяє досягти таких ефектів, котрі дуже тяжко відтворити пензлем або спонжем. Вона прискорює процес, дозволяє відтворювати як плавні переходи, так і найтоншу деталізацию. Цією технікою можна користуватися як у чистому вигляді, так і комбінувати з класичними техніками. Нині візажисти все частіше використовують техніку Airbrush у своїй роботі. В США понад 50 % візажистів працюють аерографами або комбінованою технікою.[6]
Види аерографів для макіяжу ред.
- За типом управління: одинарної, подвійної дії.
- За типом подачі матеріалу, розташуванням та об'ємом бака для фарби: верхня, нижня, бічна підводка і підводка під тиском для дуже в'язких матеріалів.
- За посадкою та розміром сопла (через яке розпиляється фарба).
- За наявністю механізмів і попередніх налаштувань.
- За робочими атмосферами.[7]
Види косметики ред.
Декоративна косметика для аеромакіяжу існує у таких формулах:[2]
- На водній основі: подрібнені пігменти,які розсіюються у воді; підходить для щоденного використання.
- ПолІмерно-водній основі: суміш води, полімерів і пігментів. Коли засіб наноситься аерографом на шкіру, полімер висихає, залишаючи суцільне покриття.
- Полімер-SD40-спиртова основа: замість того, щоб використовувати воду як в полімерно-водній основі формули, тут використовується спирт, який допомагає з висиханням макіяжу на шкірі і забезпечує його стійкість.
- На спиртовій основі: формули спиртові, як правило, використовуються при створенні стійких макіяжів до 24 годин; не підходять для щоденного використання.
- На основі силікону: для більш щільного нанесення, без вицвітання; не бажаний для щоденного використання. Застосовується для театрального і кінематографічного гриму.[2]
Примітки ред.
- ↑ аерограф для макіяжу обличчя і тіла: що це таке, як вибрати і користуватися. pctech-support.com (укр.). Процитовано 16 березня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ а б в Temptu Pro Airbrush Kit - Темпту Про Аэрограф для Бесконтактного Макияжа + Сравнение с Новой Моделью Temptu Air / Отзывы о косметике. kosmetista.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ а б Школа макияжа Make Up House. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Секретными фишками аэромакияжа поделилась звездный визажист в Воронеже. news.myseldon.com. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Аэрограф для макияжа. 999.md (англ.). Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Airbrush makeup (аэрограф), цена 1 350 грн., купить в Харькове — Prom.ua (ID#640036098). Prom.ua (рос.). Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ Аэрография в макияже и бодиарте | Блог стилиста. blog-stilista.com (ru-RU) . 13 серпня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |