Вікіпедія

Аділсон Варкен

бразильський футболіст

Аділсон Варкен (порт.-браз. Adílson Warken; нар. 16 січня 1987, Бон-Прінсіпіу, Бразилія) — бразильський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Ф
Аділсон Варкен
Аділсон Варкен
Аділсон Варкен
Аділсон Варкен у футболці
«Терека» (2016)
Особисті дані
Повне ім'я Аділсон Варкен
Народження 16 січня 1987(1987-01-16)[1][2] (37 років)
  Бон-Прінсіпіуd, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
2005—2006
2006—2007 		Бразилія СЕР Кашиас
Бразилія «Греміо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2011 Бразилія «Греміо» 98 (2)
2012—2017 Росія «Терек» 101 (3)
2017—2019 Бразилія «Атлетіку Мінейру» 52 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

«Греміо» ред.

Народився в Бом-Принсіпіу, Ріу-Гранді-ду-Сул. Футболом розпочав займатися в СЕР Кашиас, в якій виступав до настання підліткового віку. Через декілька років привернув до себе увагу «Греміо», до складу якого й перейшов. Професіональну кар'єру розпочав у 2007 році, будучи одним з наталановитіших гравців клубу, який мав велику традицію у розкритті півзахисників для світового футболу. Після переходу в новий клуб, його часто порівнювали з Лукасом Лейвою, як за фізичну схожість (обидва блондини), так і за позицією, на якій вони грають (обидва півзахисники).

У складі «Греміо» виграв Лігу Гаушу проти Жувентуде з Кашіас-ду-Сул. Після нічиї 3:3 на стадіоні «Альфредо Яконі», його команда перемогла у матчі-відповіді з рахунком 4:1, який відбувся на стадіоні «Монументаль». У Кубку Лібертадорес Аділсон не отримав значної кількості ігрового часу, залишався резервістом Лукаса, Сандро Гояно та Дієго Гавілана, зокрема був виключений тренером Мано Менезесом зі списку з 25 викликаних на турнір гравців. Талант гравця почав проявлятися ще на початку чемпіонату Бразилії, він виділявся у другій команді клубу. 27 травня відзначився першим голом у професіональній футбольній кар'єрі. У поєдинку на Олімпійському стадіоні в Порту-Алегрі півзахисник замкнув прямий навіс у ворота, цей гол виявився єдиним для Греміо у поєдинку над «Спорт Ресіфі» (1:0). У 2007 році переведений до першої команди, але часто отримував важкі травми. У першій половині вище вказаного року отримав перелом стопи, а вже в другій половині того ж року відбувся рецедив, через що Аділсон переніс операцію, у зв'язку з чим його повернення на поле стало неможливим до початку 2008 року.

На початку 2008 року, з відходом тренера Мано Менезеса та Вагнера Манчіні (який швидко прийшов на посаду) й приходом нового тренера Селсо Рота, Аділсон виходив на поле в стартовому складі в деяких матчах. Однак його виключили з команди «за те, що йому не вистачило дихання, щоб витримати всю гру». До кінця року в Аділсона не було багато шансів. Його найкращий виступ припав на перший етап Ліги Гаучу 2008 року. У той час «Греміо» випустив на поле резервістів, оскільки тренерський штаб вирішив приберегти у гравців основи на чемпіонат Бразилії. Зрештою, «Греміо» програв чемпіонат «Сан-Паулу», але все ж Аділсон вважався одним з найбільших одкровень змагань, а також одним із найкращих півзахисників вище вказаного сезону.

У 2009 році почав отримувати більше ігрового часу в «Греміо» після великого успіху, підтримки вболівальників та серйозної травми Вілліана Маграо, завдяки чому Аділсон взяв футболку під номером 11 і став основним гравцем «Греміо» в Лізі Гаушу 2009 та кубку Лібертадорес. У Лізі Гаучу вивів свою команду до фінальної частини першого раунду, але в підсумку зазнав поразки від «Інтернасьоналу» з рахунком 1:2, а в другому раунді вибув у чвертьфіналі, через що залишив турнір не виправдавши очікування вболівальників. У Кубку Лібертадоресі залишався основним у матчах проти венесуельського «Каракаса» та перуанського «Універсідада Сан-Мартін», але в півфіналі програв «Крузейро» з рахунком 1:3 у першому матчі та 2:2 у Порту-Алегрі. У матчі з командою Мінас-Жерайс отримав червону картку й зазнав третє вилучення за рік. На решті чемпіонату Бразилії знову став родзинкою команди. Протягом року працював з Пауло Аутуорі та Марсело Роспіде (виконувач обов'язків головного тренера).

У 2010 році брав участь у складі команди в Лізі Гаучу, допоміг здобути важливу перемогу в першій грі фіналу проти «Інтернасьонала»; «Греміо» переміг з рахунком 2:0 на стадіоні Бейра-Ріу[3].

Отримав похвалу від вболівльників за свою потужність, але в 2011 році його розкритикував тренер Ренато Гаушо за незначну кількість підключень до атаки[4].

«Терек» (Грозний) ред.

У середині грудня 2011 року з'явилися чутки про те, що «Терек» може підписати контракт із Аділсоном[5][6]. 24 грудня футболіст підписав контракт із клубом із Грозного[7]. Грозненці заплатили за трансфер 1,2 млн євро, викупили 55 % прав на футболіста. Решту суми повинна була бути перераховано бразильському клубу протягом двох років. Як повідомив сам футболіст, переїхати до Росії йому порадив Родолфо[8]. Кошти, отримані від трансферу, правління бразильського клубу інвестувало в виплату за Марсело Морено, яка за два роки розстрочки обійшлася клубній скарбниці в 6 мільйонів євро.

Дебютував у Прем'єр-Лізі 6 квітня 2012 року у матчі з нальчикським «Спартаком» (2:0). Футболіст вийшов на поле на останній хвилині зустрічі, замінивши Маурісіо[9]. 22 квітня 2013 року у матчі чемпіонату Росії з «Ростовом» півзахисник забив свій перший гол у новому клубі. У липні 2016 року Аділсон переніс операцію на лобковому симфізі, що виключило його з початку нового сезону. У футболці російського клубу зіграв понад 100 матчів.

«Атлетіку Мінейру» ред.

Після розірвання контракту з російською командою 2 березня 2017 року підписав 2-річний контракт з «Атлетіку Мінейру»[10][11].

7 травня 2017 року Аділсон зіграв у своєму першому фіналі за «Атлетіко Мінейро», допоміг перемогти (2:1) у Лізі Мінейру принципового суперника, «Крузейру»[12]. У цьому матчі, незважаючи на виключення в кінці гри, Адільсон відзначився численними підборами і великою кількістю продемонстрованої мужності. У вище вказаному матчі, незважаючи на видалення наприкінці гри, Аділсон відзначився численними підборами та великою кількістю продемонстрованої мужності.

На початку сезону 2018 року тренер Освалдо де Олівейра не включив гравця до заявки першої команди, тому його внесли до списку гравців для участі в Кубку Флориди разом з резервною командою. Варкен продовжував наполегливо працював на тренуваннях, відновив свою форму та став клчовим стовпом у півзахисті під керівництвом Тьяго Ларгі, виділяється хорошими цифрами[13].

Завершення кар'єри ред.

12 липня 2019 року неочікувано оголосив про завершення кар'єри після того, як медичний огляд виявив гіпертрофічну кардіоміопатію, яка завадила йому продовжити кар'єру професіонального футболіста[14][15][16].

Стиль гри ред.

Основна позиція — опорний півзахисник. Також здатний зіграти як правого захисника, так і центрального півзахисника.

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 12 липня 2019
Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб Сезон Ліга Кубок штату Нац. кубок Конт. кубки Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Греміо» 2007 Серія A Бразилії 10 0 — — — — 10 0
2008 3 0 — 1 0 — — 4 0
2009 34 1 11 0 — 12 0 — 57 1
2010 28 0 14 0 8 0 1 0 — 51 0
2011 23 1 15 0 — 8 0 — 46 1
Загалом 98 2 40 0 9 0 21 0 — 168 2
«Терек» (Грозний) 2011–12 Прем'єр-ліга Росії 6 0 — — — — 6 0
2012–13 24 1 — 3 0 — — 27 1
2013–14 18 0 — 3 0 — — 21 0
2014–15 24 0 — — — — 24 0
2015–16 26 2 — 1 0 — — 27 2
2016–17 3 0 — — — — 3 0
Загалом 101 3 — 7 0 — — 108 3
«Атлетіку Мінейру» 2017 Серія A Бразилії 25 0 4 0 2 0 4 0 2 0 37 0
2018 22 0 9 1 6 0 1 0 — 38 1
2019 5 0 7 0 1 0 9 0 — 22 0
Загалом 52 0 20 1 9 0 14 0 2 0 97 1
Усього за кар'єру 251 5 60 1 25 0 35 0 2 0 373 6

Досягнення ред.

«Греміо»
«Атлетіку Мінейру»
Індивідуальні
  • Збірна Ліги Гаушу: 2010
  • Трофей Глобу Мінас — Збірна Ліги Мінейру: 2018
  • Трофей Гуари — Найкращий опорник року: 2018

Примітки ред.

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Jeremias Wernek (25/04/2010). Com gols de cabeça, Grêmio vence Inter por 2 a 0 e põe mão no título. UOL Esporte. Процитовано 01/04/2020.
  4. ↑ R. Gaúcho cobra mentalidade ofensiva a Adilson no Grêmio. Goal.com. 06/04/2011. Процитовано 01/04/2020.
  5. ↑ «Терек» интересуется хавбеком «Гремио». Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 24 грудня 2011.
  6. ↑ «Гремио» принял предложение «Терека» по Адилсону Варкену. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 24 грудня 2011.
  7. ↑ «Терек» подтвердил подписание контрактов с Адилсоном Варкеном и Олегом Ивановым. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 24 грудня 2011.
  8. ↑ Адилсон Варкен: «Родолфо говорил, что нельзя упускать шанс перейти в российский клуб». Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 24 грудня 2011.
  9. ↑ Терек – Спартак-Нальчик – 2:0. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2012.
  10. ↑ Aprovado nos exames, volante Adilson assina contrato até fevereiro de 2019. GloboEsporte.com. 02/03/2017. Процитовано 01/04/2020.
  11. ↑ Adilson espera conquistar títulos com a camisa alvinegra (порт.). atletico.com.br. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  12. ↑ Atlético-MG vence o Cruzeiro no Horto, acaba com tabu e conquista 44º título mineiro. GloboEsporte.com. 07/05/2017. Процитовано 01/04/2020.
  13. ↑ Guilherme Frossard e Rafael Araújo (22/05/2018). Em melhor momento físico, Adilson celebra boa fase e liderança do Brasileirão. GloboEsporte.com. Процитовано 01/04/2020.
  14. ↑ Com problema cardíaco, atleticano Adílson anuncia aposentadoria aos 32 anos. Estadão. 12/07/2019. Процитовано 01/04/2020.
  15. ↑ Volante Adilson vai encerrar a carreira em razão de um problema cardíaco. Rádio Itatiaia. 12/07/2019. Процитовано 01/04/2020.
  16. ↑ Adilson, ex-Grêmio, anuncia aposentadoria devido a um problema cardíaco. GaúchaZH. 12/07/2019. Процитовано 01/04/2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аділсон_Варкен&oldid=37078202