Дієго Гавілан (ісп. Diego Gavilán; нар. 1 березня 1980, Асунсьйон) — парагвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. В подальшому — футбольний тренер.

Ф
Дієго Гавілан
Особисті дані
Повне ім'я Дієго Антоніо Гавілан Сарате
Народження 1 березня 1980(1980-03-01)[1][2] (42 роки)
  Асунсьйон, Парагвай
Громадянство Flag of Paraguay (reverse).svg Парагвай
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1996-1998 Парагвай «Серро Портеньйо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Парагвай «Серро Портеньйо» 24 (7)
1999–2004 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 7 (1)
2002–2003   Мексика «Естудіантес Текос» 14 (1)
2003   Бразилія «Інтернасьйонал» 39 (5)
2003–2004   Італія «Удінезе» 0 (0)
2004–2005 Бразилія «Інтернасьйонал» 27 (2)
2006–2007 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 26 (1)
2007 Бразилія «Греміо» 23 (0)
2008 Бразилія «Фламенго» 4 (0)
2008 Бразилія «Португеза Деспортос» 22 (0)
2009 Аргентина «Індепендьєнте» 5 (0)
2010 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон) 7 (0)
2011 Перу «Хуан Ауріч» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2007 Парагвай Парагвай 43 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013 Парагвай «Серро Портеньйо» (U-15)
2014 Парагвай «Олімпія» (Іта)
2015 Парагвай «Індепендьєнте»
2016 Парагвай «Рубіо Нью» (асист.)
2016 Парагвай «Депортіво Капіата» (асист.)
2017 Парагвай «Депортіво Капіата»
2017 Парагвай «Спортіво Трініденсе»
2017– Парагвай «Соль де Америка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Ньюкасл Юнайтед» та «Ньюеллс Олд Бойз», а також національну збірну Парагваю. Учасник чемпіонатів світу 2002 і 2006 років

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 1 березня 1980 року в місті Асунсьйон. Вихованець футбольної школи клубу «Серро Портеньйо». 28 вересня 1997 року в матчі проти «Атлетіко Темпетарі» він дебютував у парагвайському чемпіонаті, взявши загалом участь у 24 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ньюкасл Юнайтед», до складу якого приєднався 1999 року. Сума трансферу склала 2 млн фунтів. У віці 19 років Гавілан дебютував у Прем'єр Лізі у поєдинку проти «Сандерленда». Незважаючи на старання парагвайця, він не був футболістом основного складу, частіше виходячи на заміну. У квітні 2000 року в матчі проти «Ковентрі Сіті» він забив свій перший і єдиний гол за «Ньюкасл»[3]. Втративши місце в основі Дієго виступав на правах оренди за мексиканський «Естудіантес Текос», італійський «Удінезе» і бразильський «Інтернасьйонал», контракт з яким він підписав після закінчення угоди з «Ньюкаслом» у 2004 році. У складі нової команди Гавілан двічі виграв Чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул і став віце-чемпіоном Бразилії в 2005 році.

На початку 2006 року Дієго підписав контракт з аргентинським «Ньюеллс Олд Бойзом», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця, не будучи футболістом основи. У 2007 році він повернувся до Бразилії, де без особливого успіху виступав за клуби «Греміо», «Фламенго» та «Португеза Деспортос».

На початку 2009 Гавілан перейшов в «Індепендьєнте» (Авельянеда). 16 лютого в матчі проти «Сан-Мартіна» він дебютував у новій команді[4]. За клуб він зіграв 5 матчів після чого повернувся на батьківщину, де уклав контракт із «Олімпією». 8 лютого 2010 року в поєдинку проти «Такуарі» Дієго дебютував у команді[5]. Через відсутність ігрової практики він покинув клуб в кінці року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Хуан Ауріч», за який зіграв 4 матчі в 2011 році.

Виступи за збірнуРедагувати

28 квітня 1999 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Парагваю в товариському матчі проти збірної Мексики.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї. На турнірі він взяв участь в матчах проти збірних ПАР і Іспанії, а також у програному поєдинку 1/8 фіналу проти Німеччини. У 2006 році Дієго знову потрапив у заявку збірної на поїздку на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині. На турнірі він був футболістом резерву і не взяв участі в жодному матчі.

2007 року припинив виступи за збірну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 43 матчі.

Тренерська кар'єраРедагувати

2012 року Гавілан отримав тренерську ліцензію[6] і наступного року став працювати з юнацькою (U-15) командою рідного «Серро Портеньйо». В команді він розкрив Серхіо Діаса[7], який в майбутньому перейшов у мадридський «Реал».

Почав свою кар'єру головного тренера в 2014 році на чолі клубу «Олімпія» (Іта) з другого за рівнем парагвайського дивізіону. У 2015 році він працював у клубі «Індепендьєнте» (Асунсьйон) з цього ж дивізіону[8].

У червні 2016 року увійшов до тренерського штабу клубу «Рубіо Нью» з вищого дивізіону Парагваю[9], але вже в серпні перейшов в тренерський штаб клубу «Депортіво Капіата»[10], також з елітного дивізіону Парагваю. У кінці грудня 2016 року прийняв на себе обов'язки головного тренера команди[11], але через ранній виліт з Кубка Лібертадорес 2017 року і погані результати в Апертурі 2017 року був відсторонений від посади 8 квітня 2017 року[12].

12 травня 2017 року Гавілан став головним тренером клубу «Спортіво Трініденсе»[13], але команда закінчила Апертуру на останньому 12 місці, після чого Гавілан в липні покинув клуб[14].

14 серпня 2017 року очолив клуб «Соль де Америка»[15].

ПриміткиРедагувати

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Newcastle 2 - 0 Coventry. 4TheGame. 29 квітня 2000. Архів оригіналу за 30 грудня 2007. Процитовано 19 листопада 2009. 
  4. Сан-Мартіна VS. Індепендьєнте 3:0. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  5. Олімпія VS. Такуари 3:2. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  6. Culminó el curso para técnicos. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  8. cambios de técnicos en Intermedia
  9. Diego Gavilán se une a Genes en General. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  10. Genes es nuevo técnico del Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  11. Oficializan a Gavilán en el Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  12. Diego Gavilán se va del Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  13. Gavilán, el elegido en Trinidense. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017. 
  14. Gavilán: “Tuvimos que dar un paso al costado”. hoy.com.py (Spanish). 25 червня 2017. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 
  15. Diego Gavilán, nuevo DT de Sol. d10.paraguay.com (Spanish). 14 серпня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 22 вересня 2017. 

ПосиланняРедагувати