Вікіпедія

Дієго Гавілан

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гавілан.

Дієго Гавілан (ісп. Diego Gavilán; нар. 1 березня 1980, Асунсьйон) — парагвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Надалі — футбольний тренер.

Ф
Дієго Гавілан
Особисті дані
Повне ім'я Дієго Антоніо Гавілан Сарате
Народження 1 березня 1980(1980-03-01)[1][2] (44 роки)
  Асунсьйон, Парагвай
Громадянство  Парагвай
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1996-1998 Парагвай «Серро Портеньйо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Парагвай «Серро Портеньйо» 24 (7)
1999–2004 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 7 (1)
2002–2003 →  Мексика «Естудіантес Текос» 14 (1)
2003 →  Бразилія «Інтернасьйонал» 39 (5)
2003–2004 →  Італія «Удінезе» 0 (0)
2004–2005 Бразилія «Інтернасьйонал» 27 (2)
2006–2007 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 26 (1)
2007 Бразилія «Греміо» 23 (0)
2008 Бразилія «Фламенго» 4 (0)
2008 Бразилія «Португеза Деспортос» 22 (0)
2009 Аргентина «Індепендьєнте» 5 (0)
2010 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон) 7 (0)
2011 Перу «Хуан Ауріч» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2007 Парагвай Парагвай 43 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013 Парагвай «Серро Портеньйо» (U-15)
2014 Парагвай «Олімпія» (Іта)
2015 Парагвай «Індепендьєнте»
2016 Парагвай «Рубіо Нью» (асист.)
2016 Парагвай «Депортіво Капіата» (асист.)
2017 Парагвай «Депортіво Капіата»
2017 Парагвай «Спортіво Трініденсе»
2017– Парагвай «Соль де Америка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Ньюкасл Юнайтед» та «Ньюеллс Олд Бойз», а також національну збірну Парагваю. Учасник чемпіонатів світу 2002 і 2006 років

Клубна кар'єра

ред.

Народився 1 березня 1980 року в місті Асунсьйон. Вихованець футбольної школи клубу «Серро Портеньйо». 28 вересня 1997 року в матчі проти «Атлетіко Темпетарі» він дебютував у парагвайському чемпіонаті, взявши загалом участь у 24 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ньюкасл Юнайтед», до складу якого приєднався 1999 року. Сума трансферу склала 2 млн фунтів. У віці 19 років Гавілан дебютував у Прем'єр Лізі у поєдинку проти «Сандерленда». Незважаючи на старання парагвайця, він не був футболістом основного складу, частіше виходячи на заміну. У квітні 2000 року в матчі проти «Ковентрі Сіті» він забив свій перший і єдиний гол за «Ньюкасл»[3]. Втративши місце в основі Дієго виступав на правах оренди за мексиканський «Естудіантес Текос», італійський «Удінезе» і бразильський «Інтернасьйонал», контракт з яким він підписав після закінчення угоди з «Ньюкаслом» у 2004 році. У складі нової команди Гавілан двічі виграв Чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул і став віце-чемпіоном Бразилії в 2005 році.

На початку 2006 року Дієго підписав контракт з аргентинським «Ньюеллс Олд Бойзом», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця, не будучи футболістом основи. У 2007 році він повернувся до Бразилії, де без особливого успіху виступав за клуби «Греміо», «Фламенго» та «Португеза Деспортос».

На початку 2009 Гавілан перейшов в «Індепендьєнте» (Авельянеда). 16 лютого в матчі проти «Сан-Мартіна» він дебютував у новій команді[4]. За клуб він зіграв 5 матчів після чого повернувся на батьківщину, де уклав контракт із «Олімпією». 8 лютого 2010 року в поєдинку проти «Такуарі» Дієго дебютував у команді[5]. Через відсутність ігрової практики він покинув клуб в кінці року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Хуан Ауріч», за який зіграв 4 матчі в 2011 році.

Виступи за збірну

ред.

28 квітня 1999 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Парагваю в товариському матчі проти збірної Мексики.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї. На турнірі він взяв участь в матчах проти збірних ПАР і Іспанії, а також у програному поєдинку 1/8 фіналу проти Німеччини. У 2006 році Дієго знову потрапив у заявку збірної на поїздку на чемпіонат світу 2006 року у Німеччині. На турнірі він був футболістом резерву і не взяв участі в жодному матчі.

2007 року припинив виступи за збірну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 43 матчі.

Тренерська кар'єра

ред.

2012 року Гавілан отримав тренерську ліцензію[6] і наступного року став працювати з юнацькою (U-15) командою рідного «Серро Портеньйо». В команді він розкрив Серхіо Діаса[7], який в майбутньому перейшов у мадридський «Реал».

Почав свою кар'єру головного тренера в 2014 році на чолі клубу «Олімпія» (Іта) з другого за рівнем парагвайського дивізіону. У 2015 році він працював у клубі «Індепендьєнте» (Асунсьйон) з цього ж дивізіону[8].

У червні 2016 року увійшов до тренерського штабу клубу «Рубіо Нью» з вищого дивізіону Парагваю[9], але вже в серпні перейшов в тренерський штаб клубу «Депортіво Капіата»[10], також з елітного дивізіону Парагваю. У кінці грудня 2016 року прийняв на себе обов'язки головного тренера команди[11], але через ранній виліт з Кубка Лібертадорес 2017 року і погані результати в Апертурі 2017 року був відсторонений від посади 8 квітня 2017 року[12].

12 травня 2017 року Гавілан став головним тренером клубу «Спортіво Трініденсе»[13], але команда закінчила Апертуру на останньому 12 місці, після чого Гавілан в липні покинув клуб[14].

14 серпня 2017 року очолив клуб «Соль де Америка»[15].

Примітки

ред.
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Newcastle 2 - 0 Coventry. 4TheGame. 29 квітня 2000. Архів оригіналу за 30 грудня 2007. Процитовано 19 листопада 2009.
  4. ↑ Сан-Мартіна VS. Індепендьєнте 3:0. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  5. ↑ Олімпія VS. Такуари 3:2. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  6. ↑ Culminó el curso para técnicos. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 3 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ cambios de técnicos en Intermedia
  9. ↑ Diego Gavilán se une a Genes en General. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  10. ↑ Genes es nuevo técnico del Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  11. ↑ Oficializan a Gavilán en el Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  12. ↑ Diego Gavilán se va del Deportivo Capiatá. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  13. ↑ Gavilán, el elegido en Trinidense. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  14. ↑ Gavilán: “Tuvimos que dar un paso al costado”. hoy.com.py (Spanish) . 25 червня 2017. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  15. ↑ Diego Gavilán, nuevo DT de Sol. d10.paraguay.com (Spanish) . 14 серпня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.

Посилання

ред.
  • Дієго Гавілан на сайті ФІФА (англ.)
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дієго_Гавілан&oldid=43145835