Подружня зрада

порушення вірності в стосунках чи шлюбі
(Перенаправлено з Адюльтер)

Пере́люб — порушення подружньої вірності[1], перебування у позашлюбному любовному зв'язку[1], статевий акт з чужою дружиною або чоловіком. У багатьох релігіях і культурах вважається гріхом, який жорстоко карається, аж до смертної кари. Визначення перелюбу різниться у різних правових системах, але спільним для всіх є факт сексуальної близькості поза шлюбом у тій чи іншій формі. У багатьох юрисдикціях країн, що розвиваються, адюльтер, як і позашлюбний секс, досі переслідується законом. У таких країнах жінок карають набагато суворіше, ніж чоловіків, аж до забивання камінням. У деяких країнах світу випадками адюльтеру і перелюбства називають і ті, коли жінку зґвалтовано. Так, наприклад, відбувається в Нігерії та Пакистані. Також — перелю́бство, подру́жня зра́да, адюльтер.

Покарання перелюбників (Гарнє, 1876)

Історія ред.

Стародавній світ ред.

В значній кількості країн одружена жінка розглядалася як власність чоловіка. Відповідно, перелюб був частково замахом на право власності чоловіка, право на розмноження.

Смертна кара дружинам за зраду передбачалася Законами Ману в Стародавній Індії, а також законами Стародавнього Єгипту, Афін. За законами Римської республіки чоловік, що застав дружину на місці перелюбу, міг її вбити.

Інші країни ред.

За Кодексу Наполеона, що набув чинності 21 березня 1804, чоловік міг вимагати від дружини розлучення за адюльтер, а чоловіча зрада могла бути достатньою підставою для розлучення, якщо тільки він приводив коханку додому.

Згідно з дослідженням Робіна Бейкера з використанням генетичних методів, 11% дітей лондонців, народжених у шлюбі, не від законних батьків. За даними двох досліджень, 26% або 40% одружених мешканок Москви хоча б раз мали адюльтер. Серед чоловіків цей відсоток істотно вищий[2].

Італія ред.

Правові санкції в релігіях ред.

Історично адюльтер суворо переслідувався законом. На подружжя могли накладатися зобов'язання не мати сексуальних партнерів(-ок) поза шлюбом. Дуже часто подружня зрада була вагомою підставою для початку процесу розлучення. У деяких місцях за адюльтер засуджували до смертної кари.

В Біблії ред.

У Біблії термін перелюб відрізняється від ширшого поняття «розпусти», що не передбачає подружнього статусу особи (осіб).

Старий Завіт (Тора) забороняє перелюб (Вих., 20:14; Втор., 5:18), передбачаючи за нього смертну кару (Лев., 20:10) для «чужоложників та перелюбниць». У Новому Заповіті перелюб так само засуджено (1Кор., 6:9; Гал., 5:19).

 
Ісус та блудниця

Ісус Христос перебував на шлюбних церемоніях (Ін., 2:1-11), дав заповіді подружнього життя й такі, що засуджують перелюб. Наприклад: «Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на [чужу] жінку з пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мт., 5:28). Також Христос засудив розлучення та повторний шлюб як перелюб: «Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб». (Лук., 16:18; Марк. , 10:11-12).

Новозавітнє Святе Письмо дозволяє чоловіку та жінці вступати в шлюб (1Кор., 9:5), бути разом (1Кор., 7:5), володіти тілом одне одного (1Кор., 7:4), народжувати дітей (1Тим., 5:14), тобто, вести сексуальне шлюбне життя. Втім, не спонукає (1Кор., 7:6,35). Отже, таке сексуальне життя чоловіка і жінки, що перебувають у шлюбі, не вважається перелюбом або розпустою згідно з Біблією.

У ще одному свідоцтві про життя Ісуса написано, що Він пробачив жінку, звинувачену в перелюбі (Ін., 8:1-11).

Також у Новозавітньому Святому Письмі говориться, що Ісус Христос скасував закон Мойсея, Тору (Євр., 7.12, Дії, 3.22-23), давши замість нього закон Христа[4] (Гал., 6.2), котрий скасував смертну кару та заборонив вбивства взагалі[5] ( Мт., 5.38-39, 5.43-44, 26.52, Рим., 13.8-10, 3.8), а отже і покарання на смерть за перелюб, що містилося у старозаповітньому Письмі.

Натомість, вважається, що для перелюбника приготована не людська, а Божа кара - смерть друга, вічна мука у вогняному озері (Одкр., 21:8).

В ісламі ред.

В ісламі будь-який позашлюбний добровільний сексуальний зв'язок є перелюбством. Якщо людина, що вчинила перелюб, перебуває в шлюбі, її піддають 100 ударам батогом (хоча в деяких мусульманських державах і регіонах мають місце порушення цього правила, ба більше, смертній карі можуть піддати й неодружену жінку, причому не тільки за перелюб, хоча це повністю суперечить Корану і сунні Пророка).

Безпосередньо статевий акт (за висловом юристів потрібно бачити, що «ключ знаходиться в замку») повинні підтвердити 4 (мінімум) людини, що мають бездоганну репутацію та заслужений авторитет (грубо кажучи, свідчення тих, кого часто звинувачують у брехні, ненадійних людей не приймаються). Якщо будуть розбіжності в показаннях свідків, вони всі будуть тілесно покарані. Будь-який вагомий сумнів скасовує покарання[6]. Також заборонено самосуд (існує думка, що чоловік може вбити дружину і коханця[7], але це повністю суперечить Сунні Мухаммада[8]). Якщо чоловік скаже, що побачив дружину з коханцем, але не наведе доказів, то він сам заслуговує 80 ударів батогом[9]. Але подружжя може поклястися в тому, було перелюбство чи ні[10]. Якщо чоловік звинуватить жінку, яка не є його дружиною, у перелюбі і не надасть чотирьох свідків, то отримає 80 ударів. Людина може сама зізнатися, що вчинила перелюбство, тоді вона також зазнає смертної кари (забивання камінням). Подібного роду випадки були в практиці.

У Корані немає ніяких згадок про те, що слід піддавати страті тих, хто вчинили перелюб.[11] Згідно з Сунною, на людині, яку зґвалтували, немає гріха (і, відповідно, вона карається).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Перелюб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980., Перелюбствувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. http://news.gde.ru/sex/Prichiny-i-sposoby-zhenskih-izmen/?date=2008-12-28[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Iotti, Roberta. Malatesta, Laura detta Parisina // Dizionario biografico degli italiani, vol. 68, 2007.
  4. Стаття "Пророк Ісус, закон і субота" розкриває місію Ісуса Христа, подібну до місії Мойсея, як Законодавця (див. за посиланням https://bibleinstruct.blogspot.com/2016/05/blog-post_94.html)
  5. У статті "Вбивство, любов, патріотизм згідно з Святим Письмом" розкривається, чим є і чим не є вбивство згідно Біблії (див. за посиланям https://bibleinstruct.blogspot.com/2016/05/blog-post_22.html)
  6. Хадис: «Покарання скасовуються (анулюються) сумнівами»
  7. Наприклад, ці помилкові висновки наведені в книзі Г. М. Керимова «Шаріат. Закон мусульманської життя»
  8. «Сахих» Бухарі, хадис № 4745
  9. «Тих, які звинуватять цнотливих жінок і не приведуть чотирьох свідків, висік вісімдесят разів і ніколи не приймайте їх свідоцтва, бо вони є безбожників», Коран, 24:4, переклад Е. Кулієв
  10. «А свідченням кожного з тих, які звинувачують своїх дружин у перелюбство, не маючи свідків, крім самих себе, повинні бути чотири свідоцтва Аллахом про те, що він говорить правду, і п'яте про те, що прокляття Аллаха ляже на нього, якщо він бреше. Покарання буде відверну від неї, якщо вона принесе чотири свідоцтва Аллахом про те, що він бреше, і п'ятий про те, що гнів Аллаха впаде на неї, якщо він говорить правду.» Коран, 24:6-9
  11. Перелюбниця і чужоложникове — кожного з них висік сто разів. Нехай не опановує вами жалість до них ради релігії Аллаха, якщо ви вірите в Аллаха і в Останній день. А свідками їх покарання хай буде група віруючих. Коран, 24:2, переклад Е. Кулієв

Бібліографія ред.

Посилання ред.