Адольф Франк (хімік)

німецький хімік

А́дольф Франк (нім. Adolf Frank; 20 січня 1834, Клетце, Саксонія-Ангальт — 30 травня 1916, Берлін) — німецький вчений-хімік, винахідник, підприємець, фундатор калійної промисловості Німеччини.

Адольф Франк
нім. Adolf Frank
Adolph Frank.jpg
Народився 29 січня 1834(1834-01-29)[1]
Клетце
Помер 30 травня 1916(1916-05-30)[1][2] (82 роки)
Шарлоттенбург, Німецька імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1867–1919).svg Німеччина
Діяльність хімік, інженер, фармацевт
Сфера інтересів хімія
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Нагороди Медаль Джона Скотта (1893)
Медаль Лібіха (1907)

CMNS: Адольф Франк у Вікісховищі

Біографічні даніРедагувати

Син єврейського купця. Після отримання середньої освіти, вирішив стати фармацевтом і вступив до Берлінського університету (1855—1857). Після закінчення університету успішно склав іспит на фармацевта 1-го класу. У 1862 році отримав докторський ступінь в галузі хімії в університеті Геттінгена (тема дисертації стосувалась технологій виробництва цукору).

До цього, у 1858 році, працюючи на заводі з переробки цукрового буряка у Штасфурті, він отримав свій перший патент, на спосіб очищення бурякового соку за допомогою глини.

Основні дослідження проводив в області отримання та використання поташу як штучних добрив.

Після 1860 року поблизу Штасфурта й Леопольдшаля (тепер район Штрасфурта) заснував перше у Німеччині калійне підприємство, ставши піонером німецької калійної індустрії.

У 1861 році отримав патент на штучні добрива на базі хлориду калію. Крім цього, винайшов метод отримання брому з соляних шахт Штасфурта.

У співробітництві з професором Нікодемом Каро у 1895 розробив ціанамідний метод фіксації азоту шляхом спікання карбіду кальцію з карбоном в атмосфері азоту (реакція Франка-Каро[en])[3] і запропонував конструкцію печей для виробництва ціанаміду кальцію (печі Франка-Каро)[4]. Розроблений метод став основою для виробництва азотних добрив[5].

Разом з Каро заснував компанію «Cyanidgesellschaft mbH» з виробництва ціанаміду та на його основі азотно-калійних добрив. Розробки і продукція підприємства Каро-Франка сприяли виробництву бойових газів, що використовувались німецькими військами під час Першої світової війни. Після закінчення війни їхнє підприємство перетворилось у крупне баварське хімічне підприємство «Bayerische Stickstoffwerke AG».

НагородиРедагувати

У 1893 був Адольф Франк був нагороджений медаллю Джона Скотта[6][7]. У 1907 нагороджений медаллю Лібіха[8] від Товариства німецьких хіміків.

ПриміткиРедагувати

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. CaC2 + N2 → CaCN2 + C
  4. Patent DE 88363, «Frank-Caro-Verfahren», angemeldet 31. März 1895. (Anm.: entgegen der Patentbeschreibung wird der Stickstoff nicht als Cyanid gebunden.). — Patent DE 108971, angemeldet 16. Juni 1898.
  5. Patent DE 152260, angemeldet 1. Mai 1901 für die «Cyanid-Gesellschaft mbH in Berlin».
  6. The John Scott award, Philadelphia, PA. Award Recipients 1891—1900
  7. Adolph Frank на сайті Інститут Франкліна[en]
  8. GDCh-Preise // Gesellschaft Deutscher Chemiker (нім.)

ДжерелаРедагувати