Адольф Тровіц

Адольф Едуард Тровіц (нім. Adolf Eduard Trowitz; 24 вересня 1893, Дессау — 3 січня 1978, Гамбург) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Адольф Тровіц
нім. Adolf Eduard Trowitz
Народився	24 вересня 1893(1893-09-24) Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальт, Німецька імперія
Помер	3 січня 1978(1978-01-03) (84 роки) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Дем'янський щит

Біографія

Син фармацевта. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. 30 червня 1925 року звільнений у відставку, працював торговцем у Гамбурзі. 1 жовтня 1933 року поступив на службу в земельну оборону. 1 травня 1934 року повернувся в рейхсвер. З 8 січня по 15 травня 1943 року — командир 122-ї, з 5 червня по 3 вересня 1943 року — 332-ї, з 19 вересня 1943 року — 57-ї піхотної дивізії. 7 липня 1944 року взятий в полон під час операції «Багратіон». Вступив у національний комітет «Вільна Німеччина», проте після війни був засуджений до 25 років ув'язнення. В 1955 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (23 березня 1914)
• Лейтенант без патенту (28 грудня 1914) — одержав патент у 1917 році.
• Обер-лейтенант (18 жовтня 1918)
• Гауптман запасу (1 липня 1925)
• Гауптман земельної оборони (1 жовтня 1933)
• Гауптман (23 квітня 1934)
• Майор (1 квітня 1936)
• Оберст-лейтенант (1 жовтня 1939)
• Оберст (17 грудня 1941)
• Генерал-майор (1 липня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Німецький імперський спортивний знак
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (28 вересня 1939)
  • 1-го класу (27 червня 1940)
• Німецький хрест в золоті (8 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (25 липня 1942)
• Дем'янський щит
• Лицарський хрест Залізного хреста (21 лютого 1944)

Література

• Werner Haupt: Die deutschen Infanterie-Divisionen: Aufstellungsjahre 1939 - 1945. (1993) S. 17.
• Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Fünfter Band: Die Landstreitkräfte 31–70. Verlag E. S. Mittler & Sohn, Frankfurt am Main [1965], S. 211.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.