Відкрити головне меню

Адольф Менжу

американський актор

Адольф Джон Менжу (англ. Adolphe Jean Menjou; 18 лютого 1890 — 29 листопада 1963) — американський актор, номінант на премію «Оскар».

Адольф Менжу
Adolphe Menjou
Зображення
Ім'я при народженні Адольф Джон Менжу
Adolphe Jean Menjou
Народився 18 лютого 1890(1890-02-18)
Піттсбург, Пенсильванія, США
Помер 29 листопада 1963(1963-11-29) (73 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
  • Гепатит
  • Поховання Hollywood Forever (цвинтар)
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Діяльність актор
    Alma mater Університет Корнелла і Інженерний коледж університету Корнелла[d]
    Роки діяльності 19141980
    Дружина Кетрін Конн Тінслі (1920—1927)
    Кетрін Карвер (1927—1933)
    Веррі Тісдейл (1934—1963)
    Батьки Альберт Менжу
    Нора Джойс
    Провідні ролі Шляхи слави
    IMDb nm0579663

    Commons-logo.svg Адольф Менжу
    Adolphe Menjou
    у Вікісховищі?

    ЖиттєписРедагувати

    Адольф Менжу народився 18 лютого 1890 року в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, в сім'ї француза Альберта Менжу, яка емігрувала в США, і ірландки Нори Джойс, далекої родички письменника Джеймса Джойса. Разом з Адольфом ріс його брат Генрі (1891—1956), який також став актором. У сім'ї розмовляли англійською та французькою мовами, пізніше Адольф вивчав російську, італійську, іспанську та німецьку мови. В 1897 році вся сім'я переїхала в Клівленд, штат Огайо[1].

    Менжу навчався у Військовій академії в Калвері, а закінчив Корнелльський університет з дипломом інженера. Через кілька років. В 1916 році відбувся дебют Адольфа на сцені водевільного театру. Тоді ж актор вперше зіграв у кіно, зігравши епізодичну роль у фільмі «Таємниця блакитного конверта». Під час Першої світової війни Менжу дослужився до звання капітана.

    Повернувшись з фронту, актор стає зіркою після виходу фільмів «Шейх» і «Три мушкетери», в яких він зіграв святого Рауля Х'юберта і Людовика XIII відповідно. У 1923 році, після виконання ролі П'єра Ревеля у фільмі «Парижанка», Менжу дев'ять разів поспіль удостоювався звання «Самий стильний чоловік Америки»[2].

    З приходом звукового кіно кар'єра Менжу пішла на спад, два роки актор не знімався в кіно. Лише в 1931 році до Менжу повернулася колишня слава: він був номінований на престижну премію «Оскар» за роль Волтера Бернса у фільмі «Перша шпальта», але програв Лайонелу Беррімору.

    У 1947 році Адольф Менжу співпрацював з Комісією по розслідуванню антиамериканської діяльності та допомагав їм у полюванні на комуністів у Голлівуді[3]. Актор навіть очолив Співтовариство кінематографістів, які борються за збереження американських ідеалів, яке довгий час протистояло комуністам. У числі інших членів співтовариства були Джон Вейн, Барбара Стенвік і Роберт Тейлор.

    Через боротьбу з комуністами Адольф Менжу нажив собі багато ворогів, актора майже перестали знімати в кіно. Останніми ролями Менжу були генерал Жорж Брулар в «Шляхи слави» і містер Пендергаст в «Полліанна». Адольф Менжу помер від гепатиту 29 жовтня 1963 року в Беверлі-Гіллз, штат Каліфорнія. Похований 1 листопада на кладовищі «Hollywood Forever». Актор посмертно удостоєний іменної зірки на Голлівудській «Алеї слави»[4].

    Вибрана фільмографіяРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Pennsylvania biographical dictionary (англ.). Somerset.
    2. Сьюзан М. Келлі. Adolphe Menjou. (англ.) Things and other Stuff.
    3. Hollywood Is a Main Red Center, Adolphe Menjou Tells House Body (англ.). The New York Times
    4. Adolphe Menjou: LATimes. (англ.) Los Angeles Times.

    ПосиланняРедагувати