Аджі Рустам Іванович
Рустам Іванович Аджі (нар. 3 березня 1973, Жданов (тепер Маріуполь) — український борець греко-римського стилю, чемпіон та бронзовий призер чемпіонатів світу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник двох Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України з греко-римської боротьби. Перший в історії незалежної України чемпіон світу з греко-римської боротьби.
| Рустам Аджі Рустам Іванович Аджі | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | циган | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Україна[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | Маріуполь | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
3 березня 1973 (51 рік) Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | боротьба | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | греко-римська боротьба | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | «Азовмаш» Маріуполь | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нац. збірна |
Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери |
Микола Пустовалов — з 1982 Геннадій Узун — з 1990 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Народився у Маріуполі, що на той час називався Жданов. Батько — росіянин, Іван Ілліч Тінтун, мати — циганка, Земфіра Асанівна Аджі. Через те, що батьки жили у громадянському шлюбі, Рустам був записаний на прізвище матері. Себе вважає циганом. Крім Рустама в подружжя було ще п'ятеро дітей. Всі вісім членів родини жили у невеликій двокімнатній квартирі з водою і туалетом на вулиці. Дитинство було бідним, бо батько був простим робітником з благоустрою парку, мати, як і багато інших представниць її національності, ворожила, або торгувала чимось.
Боротьбою почав займатися з 1982 року. Перший тренер — Микола Пустовалов, згодом тренувався у Геннадія Узуна. Останній допоміг Рустаму переселитися до гуртожитку, через те, що хлопцю було важко повноцінно займатися спортом і жити в тісній без зручностей квартири, в якій було завжди гамірно, і, до того ж, палили. Згодом дещо поліпшилося і матеріальне становище спортсмена, який почав отримувати збалансоване харчування на зборах, що проходили по сім-вісім разів на рік. Коли Аджі став чемпіоном Радянського Союзу, отримував більш-менш пристойну зарплату.
У 1992 році став віце-чемпіоном Європи серед молоді. Виступав за борцівські клуби «Азовмаш» та «Гелікон» (обидва Маріуполь). Чемпіон (1993–94, 1998) та володар Кубка (1998—2000) України. Відразу ж після його перемоги на чемпіонаті світу 1995 року до Рустама Аджі підійшов чемпіон світу, олімпійський чемпіон, президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі і запропонував квартиру в Москві і хорошу зарплату, тільки щоб Рустам переїхав до Росії. Аджі відмовився, бо не хотів бути невдячним тренерам і клубу, що так багато для нього зробили. Натомність президент клубу «Азовмаш» Олександр Савчук вручив чемпіони ключі від машини і трикімнатної квартири.
У 2004 році після декількох поразок від молодого Володимира Шацьких, що згодом стане другим після Аджі українським чемпіоном світу з греко-римської боротьби, Рустам завершує виступи. Хоча на той момент йому було лише 31 рік — невеликий вік для борця, Аджі вирішує не брати участі в змаганнях, оскільки вважає неприйнятним для себе не бути першим. До того часу він заочно закінчив Донецький інститут фізкультури. Спортсмен переходить на тренерську роботу. Стає тренером Спортивного клубу «Азовмаш», з 2005 почав тренувати молодіжну збірну України з греко-римської боротьби. За 5 років збірна команда України, очолювана Аджі, завоювала 27 медалей на чемпіонатах Європи та світу.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Спортивні результати на міжнародних змаганнях ред.
Виступи на Олімпіадах ред.
| Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
|---|---|---|---|
| Літні Олімпійські ігри 1996 | Україна |
греко-римська боротьба, до 68 кг | 13 |
| Літні Олімпійські ігри 2000 | Україна |
греко-римська боротьба, до 69 кг | 8 |
Виступи на Чемпіонатах світу ред.
Виступи на Чемпіонатах Європи ред.
| Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
|---|---|---|---|
| Чемпіонат Європи з боротьби 1994 | Україна |
греко-римська боротьба, до 68 кг | 4 |
| Чемпіонат Європи з боротьби 1996 | Україна |
греко-римська боротьба, до 68 кг | 14 |
| Чемпіонат Європи з боротьби 1997 | Україна |
греко-римська боротьба, до 69 кг |  Бронза
|
| Чемпіонат Європи з боротьби 1998 | Україна |
греко-римська боротьба, до 69 кг | 4 |
| Чемпіонат Європи з боротьби 2001 | Україна |
греко-римська боротьба, до 76 кг | 19 |
| Чемпіонат Європи з боротьби 2002 | Україна |
греко-римська боротьба, до 74 кг | 4 |
Виступи на інших змаганнях ред.
| Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
|---|---|---|---|
| Кубок Вантаа з боротьби 1997 | Україна |
греко-римська боротьба, до 76 кг |  Срібло
|
| Гран-прі Німеччини з боротьби 2003 | Україна |
греко-римська боротьба, до 74 кг |  Золото
|
Виступи на змаганнях молодших вікових груп ред.
| Змагання | Збірна | Вагова категорія | Місце |
|---|---|---|---|
| Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 1991 |  СРСР |
греко-римська боротьба, до 63 кг | 4 |
| Чемпіонат Європи з боротьби серед молоді 1992 | Україна |
греко-римська боротьба, до 68 кг | Срібло
|
| Чемпіонат світу з боротьби серед молоді 1993 | Україна |
греко-римська боротьба, до 68 кг | 5 |
Державні нагороди ред.
- Медаль «За працю і звитягу» (2013) — за підготовку бронзового призера з греко-римської боротьби на літній Універсіаді 2013 Дмитра Пишкова.[2]
Примітки ред.
- ↑ Sports-Reference.com
- ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 25 липня 2013 року № 392/2013. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
Посилання ред.
- Аджі, Рустам Іванович [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
- Профіль на сайті wrestling.ncp.ru(рос.)(англ.)[недоступне посилання з вересня 2019]
- Олімпійський профіль на сайті sport.references.com [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42661 [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.mariupolnews.com.ua/descr/41082 [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Рустам Аджи: Якби залишився у циганському таборі, був би ніким // «Україна молода». 14.03.2008 [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]