Аденська криза (1963—1967)
Аденська криза (англ. Aden Emergency), також революція 14 жовтня (араб. ثورة 14 أكتوبر, трансліт. Thawra 14 ʾUktūbar) — збройне повстання Фронту національного визволення (NLF) і Фронту звільнення окупованого Південного Ємену (FLOSY) проти Федерації Південної Аравії, правління британського протекторату, що призвело до проголошення Народної Демократичної Республіки Ємен.
| Аденська криза | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Холодна війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Велика Британія*  Федерація Південної Аравії* Протекторат Південної Аравії |
 Фронт національного визволення Фронт звільнення окупованого Південного Єменуза підтримки:  Об'єднана Арабська Республіка СРСР
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Гарольд Вільсон Майкл Ле Фану Майкл Бітем Колін Мітчелл
|
Кахтан Мухаммед аш-Шаабі Гамаль Абдель Насер Хрущов М. С. Брежнєв Л. І.
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30 000 (максимальна чисельність)[1] 3500 (у листопаді 1967)[2]  15000 федеральних військ[3]
|
н/д
| ||||||
| Втрати | |||||||
| Британська армія: 90–92 загиблих 510 поранених[4][3] Федеральна регулярна армія: 17 загиблих 58 поранених
|
 382 загиблі 1714 поранених[3]
| ||||||
Хронологія
ред.До 1963 року та в наступні роки антибританські партизанські групи з різними політичними цілями почали об'єднуватися у дві більші конкуруючі структури: спочатку підтримуваний Єгиптом Фронт національного визволення (NLF), а потім Фронт звільнення окупованого Південного Ємену (FLOSY), які атакували один одного, а також британців. Частково натхненна панарабським націоналізмом Гамаля Абделя Насера, криза спалахнула 14 жовтня 1963 року.
У цей день у горах Радфана, що на півдні емірату Далі між підрозділом британців та збройним загоном, який нещодавно повернувся з Єменської Арабської Республіки), де воював за Республіку і, незважаючи на поразку, відмовився здати жителям півночі зброю. Командувач загоном, шейх Рагіб Галіб Лабуза, був убитий у бою, але Народний Фронт направив у гори Рафдан свою людину, яка і перебрала на себе обов'язки командира повстанських сил. Також загін отримував допомогу із території ЄАР. Цей день, 14 жовтня 1963 року, вважається початком визвольної війни Ємену.
10 грудня протистояння переросло у фазу воєнних дій, почавшись з терористичного акту в аеропорту Адена Хормаксар, коли невідомий кинув ручну гранату у зібрання британських чиновників, унаслідок чого загинули два чоловіки, ще близько 50 дістали поранень. Через таку подію у колонії Британської корони Аден та її внутрішніх районах, Аденському протектораті був оголошений надзвичайний стан. Загальна ситуація загострилася в 1967 році і прискорила кінець британського правління на території, яке почалося в 1839 році. На Аденську кризу впливали не лише початок війни за незалежність у горах сусіднього Лахеджа, а й націоналізація Суецького каналу Єгиптом та закриття його в червні 1967 року у зв'язку з воєнними діями між Єгиптом та Ізраїлем. Підсумком та закінченням Аденської кризи та війни за незалежність Південного Ємену стало виведення британських військ з Адена до 30 листопада 1967 року та проголошення Народної Республіки Південного Ємену.
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- Джерела
- ↑ Wars and Global Conflict: Confrontations and Hostilities. Modern-Day Commando. Архів оригіналу за 26 червня 2014. [Архівовано 2014-06-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Aden Emergency. nam.ac.uk. Архів оригіналу за 28 липня 2013.
- ↑ а б в ADEN EMERGENCY PSYOP 1963–1967. PsyWar.Org. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 22 квітня 2012. [Архівовано 2020-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Roll of Honor
Література
ред.- Jefford, C.G. (1988). RAF Squadrons. A comprehensive record of the movement and equipment of all RAF squadrons and their antecedents since 1912. Shrewsbury: Airlife. ISBN 1-85310-053-6.
- Naumkin, Vitaly, Red Wolves of Yemen: The Struggle for Independence, 2004. Oleander Press. ISBN 978-0-906672-70-9