Вікіпедія

Адель Шопенгауер

німецька письменниця

Адель Шопенгауер
нім. Adele Schopenhauer
Ім'я при народженні нім. Luise Adelaide Lavinia Schopenhauer
Народилася 12 липня 1797(1797-07-12)[1]
Гамбург, Священна Римська імперія
Померла 25 серпня 1849(1849-08-25)[2][3][1] (52 роки)
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький союз
Поховання Старий цвинтар в Бонніd
Країна  Гамбург
Діяльність прозаїк, поет
Мова творів німецька
Батько Генріх Флоріс Шопенгауерd
Мати Йоганна Шопенгауер
Брати, сестри Артур Шопенгауер
CMNS: Адель Шопенгауер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шопенгауер (значення).
Кароліна Бардуа. Йоганна Шопенгауер із дочкою Аделью. 1806

Адель Шопенгауер (нім. Adele Schopenhauer, повне ім'я Luise Adelaide Lavinia Schopenhauer; (12 липня 1797(1797-07-12), Гамбург — 25 серпня 1849(1849-08-25), Бонн, Королівство Пруссія) — німецька письменниця, дочка письменниці Йоганни Шопенгауер та сестра філософа Артура Шопенгауера.

Життєпис ред.

Адель Шопенгауер народилася 1797 року в Гамбурзі та виросла у Веймарі у середовищі художників та вчених, які збиралися в салоні її матері. Адель демонструвала великі таланти в літературі та поетичному мистецтві. Але вона не лише писала казки, вірші та романи, а й була майстром у вирізанні силуетів. Успіхи Аделі Шопенгауер, як у літературі, так і в силуетному мистецтві здобули визнання переважно в англомовному середовищі.

Адель пов'язували теплі стосунки з Оттілією фон Погвіш, майбутньою невісткою Йоганна Вольфганга Ґете, у будинку якого Адель також часто бувала (про це розповідається, зокрема, у романі Томаса Манна «Лотта у Веймарі»). У 1828 році разом із матір'ю Адель перебралася в Бонн, де стала подругою для Аннетти Дросте-Гюльсгофф та Сібілли Мертенс-Шаффгаузен.

Після смерті матері Адель багато подорожувала, переважно Італією, але важко захворівши, повернулася в Бонн. Адель Шопенгауер померла 1849 року в день 100-річчя від дня народження Ґете. Адель Шопенгауер похована на Старому цвинтарі в Бонні.

Літературні твори ред.

  • Ганна. Роман із недавнього минулого. 1845
  • Данська історія. 1848
  • Вірші та силуети. 1920.
  • Казки про будинок, ліс та фей. 1844
  • Щоденник самотній. 1985
  • Флоренція Путівник з історичними анекдотами та оповіданнями. 2007

Примітки ред.

  1. ↑ а б Discogs — 2000.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7

Література ред.

  • Büch, Gabriele: Alles Leben ist Traum. Adele Schopenhauer. Eine Biographie. Berlin 2002, ISBN 3-7466-1797-9
  • Domietta Seeliger: Adele Schopenhauer. Nicht nur die Schwester des Philosophen. Analyse des Erzählwerks von Adele Schopenhauer und der dramatischen Dichtung «Erlinde» von Wolfgang Maximiliam von Goethe und Adele Schopenhauer . Lang, Frankfurt am Main ua 2004, ISBN 3-631-53227-X (zugl. Dissertation der Universität Perugia, 2004)
  • Karsten Hein: Ottilie von Goethe (1796—1872). Biographie und literarische Beziehungen der Schwiegertochter Goethes". Dissertation betreut von Prof. Dr. V. Hansen, Vizepräsident der Goethe-Gesellschaft und Direktor des Goethe-Museums Düsseldorf, Europäische Hochschulschriften, Peter Lang GmbH, Frankfurt am Main 2001, 698 S. ISBN 3-631-37438
  • Ilse Pohl: Miniaturen — Über Cornelia Goethe, Adele Schopenhauer, Clara Schumann та Annette von Droste-Hülshoff, Verlag der Cornelia Goethe Akademie, Frankfurt am Main 2005, ISBN 3-933800-06-
  • Angela Steidele: Geschichte einer Liebe: Adele Schopenhauer und Sibylle Mertens ; Suhrkamp/Insel, Berlin und Frankfurt 2010 ISBN 978-3-458-17454-7
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адель_Шопенгауер&oldid=40573094