Адель Голдберг (програмістка)

американська інформатикиня

Адель Голдберг (англ. Adele Goldberg; нар.. 7 липня 1945 року, Клівленд, Огайо, США) — американська вчена у галузі інформатики, відома своєю роботою у галузі об'єктно-орієнтованого програмування і графічних інтерфейсів та розробкою мови програмування Smalltalk.

Адель Голдберг
Народилася7 липня 1945(1945-07-07)[1] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Клівленд, Огайо, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдослідниця у галузі інформатики Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж літератури, науки і мистецтв Мічиганського університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьінформатика і програміст Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладPARC
IBM[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньPhD in computer scienced[4] (1973) і Master of Information Scienced[4] (1969)
ЧленствоAssociation for Computing Machinery[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Життєпис

ред.

Адель Голдберг народилася в місті Клівленд в штаті Огайо в єврейській родині; батько був інженером, мати мала математичну освіту і працювала в школі[6]. Коли їй було 14 років сім'я оселилася в Чикаго. Отримала диплом бакалавра математики в Університеті Мічигану, диплом магістра інформаційних наук і ступінь PhD в Університеті Чикаго.

З 1973 року Голдберг працювала[7] в Xerox PARC (Xerox Palo Alto Research Center) в Лабораторії системних концепцій (System Concept Library), керівником якої вона згодом стала. Вона була одним з ключових членів команди, яка розробила мову програмування Smalltalk — перша чисто об'єктно-орієнтована мова програмування.

Адель Голдберг зробила істотний внесок у зародження та розвиток об'єктно-орієнтованого програмування. Разом з Аланом Кеєм Голдберг працювала над шаблонами проєктування[8] — це були попередники тих шаблонів, які в даний час широко використовуються в ООП. Голдберг та її команда в PARC створили чимало концепцій, які згодом стали основою графічних користувацьких інтерфейсів.

У 1988 році Голдберг покинула PARC, щоб заснувати компанію ParcPlace Systems, яка займалася створенням засобів для розробки додатків на Smalltalk[9][10]. Адель Голдберг відігравала провідну роль у комерціалізації Smalltalk і написала ряд книг щодо програмування цією мовою.

З 1984 по 1986 роки Голдберг займала пост президента ACM. У 1987 році вона була нагороджена премією ACM Software System Award. Також вона була включена до списку Forbes Twenty Who Matter[7].

У 1999 році вона заснувала компанію Neometron, що займається інтернет-підтримкою, в якій вона працює по теперішній час. У той же час Голдберг продовжує освітню діяльність, складаючи курси з комп'ютерних наук. Вона також є членкинею ради Cognito Learning Media, компанії-розробника мультимедійного програмного забезпечення для наукових та освітніх цілей.

Публікації

ред.
  • Smalltalk-80: The Language and Its Implementation (with David Robson), Addison-Wesley, 1983, ISBN 0-201-11371-6 (не друкується в даний час; відома як «синя книга» людям, які працюють зі Smalltalk)
  • Smalltalk-80: the Interactive Programming Environment, Addison-Wesley, 1984, ISBN 0-201-11372-4 («оранжева книга»)
  • Smalltalk-80: The Language (with David Robson), Addison-Wesley, 1989, ISBN 0-201-13688-0 («жовта книга» — перероблена «блакитна книга»)

Примітки

ред.
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. стаття
  4. а б https://computerhistory.org/profile/adele-goldberg/
  5. https://awards.acm.org/fellows/award-recipients
  6. Oral History. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  7. а б Oakes, Elizabeth H. (2002). International encyclopedia of women scientists. New York, NY: Facts on File. с. 136–137. ISBN 0816043817.
  8. Chamond Liu, Smalltalk, Objects, and Design (San Jose, New York, and Shanghai: toExcel, 2000), 240
  9. WITI - Hall of Fame - Adele Goldberg, Founding Chairman, ParcPlace Systems, Inc. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  10. ParcPlace and Digitalk to Merge. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 3 червня 2019. [Архівовано 2018-03-10 у Wayback Machine.]