Відкрити головне меню

Алан Кьортіс Кей(англ. Alan Curtis Kay; 17 травня 1940) — американський науковець у галузі теорії обчислювальних систем, відомий завдяки своїм піонерським роботам в галузі об'єктно-орієнтованого програмування, проектуванню віконного графічного інтерфейсу користувача, а також завдяки відомій фразі — «Найкращий спосіб спрогнозувати майбутнє — винайти його». Президент дослідницького інституту Вьюпоінта, ад'юнкт-професор інформатики в Каліфорнійському університеті та радник в TTI/Vanguard. До середини 2005 року був головним співробітником в HP Labs, читав лекції в Кіотському університеті та був ад'юнкт-професором в Массачусетському технологічному інституті.[4].

Алан Кей
англ. Alan Curtis Kay
Alan Kay (3097597186).jpg
Народився 17 травня 1940(1940-05-17)[1][2] (79 років)
Спрингфілд, Массачусетс, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність інформатик, програміст, джазмен, викладач університету, джаз-гітарист
Alma mater Колорадський університет
Університет Юти
Сфера інтересів Інформатика
Заклад Xerox PARC
Atari
Apple Inc. ATG
Walt Disney Imagineering
UCLA
Кіотський університет
Массачусетський технологічний інститут
Дослідницький Інститут Вьюпоінта
Hewlett-Packard Labs
Науковий керівник Девід Еванс[d]
Аспіранти, докторанти David Canfield Smith[d]
Член Національна інженерна академія США[d], Американська асоціація сприяння розвитку науки, Американська академія мистецтв і наук, Association for Computing Machinery і Viewpoints Research Institute[d][3]
Відомий завдяки: Dynabook
Об'єктно-орієнтоване програмування
Smalltalk
Squeak
Графічний інтерфейс користувача
вікна
У шлюбі з Bonnie MacBird[d]
Нагороди Премія Тюрінга
Премія Кіото
Премія Чарльза Старка Дрейпера

Алан Кей у Вікісховищі?

Розробив мову програмування Smalltalk, де вперше був застосований об'єктно-орієнтована підхід. Лауреат премії Тюринга 2003 року за роботу над об'єктно-орієнтованим програмуванням, Премії Кіото (2004). Один з засновників проекту One Laptop Per Child.

Ранні роки і та навчанняРедагувати

Народився Алан Куртіс Кей 17 травня 1940 року в місті Спрингфілд, Массачусетс, у родині гуманітаріїв і музикантів. Його мати була професійною співачкою, тому вагоме місце в його дитинстві приділялася музиці. Після закінчення школи став студентом коледжу, але за участі в акціях протесту студентів-євреїв був виключений. З цієї причини був змушений влаштуватися на роботу викладачем музики по класу гітари. Під час проходження військової служби, він пройшов тест на здатність до програмування. Подальша його служба проходила в ВПС США, де він працював на комп'ютері IBM 1401.

Після демобілізації Кей поступає на навчання в Колорадський університет і здобув там ступінь бакалавра з математики та молекулярної біології. Перед і під час навчання він працював професіональним джазовим гітаристом.

В 1966 році він вступив до магістратури в університеті Юти на факультет інженерії, здобув ступінь магістра та доктора філософії. Тут він працював з Айвеном Сазерлендом, який розробив піонерські графічні програми включно з Sketchpad. Сазерленд надихнув Кея на роздуми про програмування та об'єкти, це підштовхує його до вивчення мови Simula. Внаслідок чого він формулює принцип біологічної аналогії, стверджуючи, що ідеальний комп'ютер повинен бути подібний до живого організму, де кожна клітина індивідуальна, але разом вони можуть утворювати єдину систему, здатну до перегрупування і зміни структури.

Оскільки він почав витрачати більше часу на дослідження ARPA, він завершив свою кар'єру професійного музиканта.

Конструкціонізм, Dynabook та SmalltalkРедагувати

Восени 1968 у Кея відбувається ще одна знаменна зустріч, яка багато в чому вплинула на його майбутнє. Він зустрів Сеймура Паперта і деякий час працював разом з ним в лабораторіях штучного інтелекту в Массачусетському технологічному і Стенфордському університетах. В цей час він познайомився з мовою програмування Лого, діалектом Lisp пристосованим для цілей навчання. Це привело його до вивчання робіт Жана Піаже, Жерома Брюнера, Льва Виготського, а також теорії конструкціонізму в навчанні. Паралельно Кей починає розробляти програмне забезпечення для комп'ютера Flex, розробленого в лабораторії. Хоча Flex не був запущений в масове виробництво, він по суті став прототипом персонального комп'ютера.

У 1969 році Кей захистив докторську дисертацію, в якій розробив принципи створення персонального комп'ютера — потужного, але простого в управлінні. Після захисту дисертації Кей надійшов на роботу в лабораторію штучного інтелекту Стенфордського університету, а в 1971 році перейшов в дослідницький центр фірми Xerox в Пало-Альто (Palo Alto Research Center), де продовжив теоретичну розробку прототипу персонального комп'ютера, названого їм Dynabook — цей комп'ютер, що не перевищує розмір блокнота, повинен був володіти можливостями для обробки текстів і графічної інформації, а також служити засобом зв'язку з віддаленими базами даних. Крім того, цей комп'ютер повинен був бути недорогим і доступним широкому колу покупців.

У 1972 році стає керівником групи перспективних досліджень (Learning Research Group) в Xerox Palo Alto Research Center.

Протягом 1970-х років він був одним з провідних розробників прототипів мережевих робочих станцій, використовуючи Smalltalk. Ці винаходи в наступному були використані Apple Computer в їх комп'ютерах Lisa та Macintosh.

Кей — один з «батьків-засновників» об'єктно-орієнтованого програмування, разом з декількома колегами з PARC і попередниками з Норвезького обчислювального центра. Він подав концепцію Dynabook, який визначив концептуальну базу для ноутбука, планшетного комп'ютера та електронної книги, і є архітектором сучасного графічного інтерфейсу користувача з вікнами, що перетинаються[5]. Через те, що Dynabook був задуманий як навчальна платформа, Кей вважається одним з перших дослідників мобільного навчання, і насправді, багато ідей Dynabook дісталися в спадок при проектуванні навчальної платформи One Laptop Per Child, в якому Кей бере активну участь.

Після 10 років в Xerox PARC, Кей на три роки став головним науковцем в Atari.

Подальша діяльністьРедагувати

Починаючи з 1994, Кей був провідним дослідником (Apple Fellow) в Apple до закриття групи перспективних технологій (ATG), одного з відділів досліджень і розробок. Тоді він приєднався до Walt Disney Imagineering як головний дослідник (Disney Fellow) і залишався там доти, доки Дісней не закрив свою програму Disney Fellow. Після Діснея, в 2001 він заснував дослідницький Інститут Вьюпоінта, неприбуткову організацію присвячену дітям, навчанню і передовій розробці програмного забезпечення.

Пізніше Кей працював у команді Applied Minds, потім став головним співробітником в Hewlett-Packard допоки HP не розпустила команду з перспективних досліджень у галузі програмного забезпечення 20 липня 2005 року.

З 2006 року розробляє систему STEPS (STEPS Toward Expressive Programming Systems) на гранти National Science Foundation[6][7]. .

Нині він очолює Інститут Вьюпоінта.

Нагороди і преміїРедагувати

  • C & C Prize (2001)
  • Премія Тюрінга (2003)
  • Премія Кіото (2004)
  • Премія Чарльза Старка Дрейпера (2004)

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. https://web.archive.org/web/20170109171212/http://vpri.org:80/
  4. HP converting storied garage into recycling center | Good Morning Silicon Valley Архівовано 26 червень 2007 у Wayback Machine. — Posted by John Paczkowski on July 21st, 2005
  5. Bergin, Jr., Thomas J.; Gibson, Jr., Richard G. (1996). History of Programming Languages -- II. New York, NY: ACM Press, Addison-Wesley. 
  6. Андрей Письменный (25 апреля 2013). Система STEPS: двадцать тысяч строк кода, которые изменят программирование, операционные системы и интернет. Компьютерра. Процитовано 2014-01-08. 
  7. Kay, Alan (2006-11-27). How Simply and Understandably Could The "Personal Computing Experience" Be Programmed?. Архів оригіналу за 2007-06-25. Процитовано 2009-06-07.