Адвайта Ачар'я (Advaita Ācārya IAST; 1434-1559[1]) — індуїстський крішнаїтський релігійний діяч[1]. Кришнаїти поклоняються йому як одній з п'яти іпостасей Бога, званих Панча-таттва. Вважається спільним втіленням Маха-Вішну і Шиви (Харіхара). Був одним з близьких супутників основоположника гаудія-вайшнавізму Чайтан'я Махапрабгу, а також духовним вчителем великого крішнаїтського святого Харідаси Тгакура. Життя та діяльність адвайта Ачар'ї описані в таких працях як «Чайтан'я-чарітамріта» і «Чайтан'я-бгагавата».

Адвайта Ачар'я
AdvaitaAcarya.jpg
Народився 1434
Індія
Помер 1539
Індія
Діяльність письменник
Конфесія Індуїзм

Адвайта Ачар'я народився в 1434 у в Бенгалії, більш ніж за 50 років до народження Чатан'ї. Більшу частину свого життя прожив разом зі своєю дружиною і дітьми в місті Шантіпурі, де був шанованою лідером місцевої громади брахманів. У Шантіпурі, він вчив філософії «Бхагавад-гіти» і «Шрімад-Бхагаватам», звеличуючи шлях бхакті-йоги.

Адвайта Ачар'я був сильно стурбований занепадом духовності і зростанням серед людей тенденції до матеріалізму. Він вважав, що це вело до страждань і проблем в суспільстві і поступово прийшов до висновку, що єдиним виходом із ситуації було молитися Верховному Господу Крішні, щоб той зійшов на землю як аватара і дав людям смак до радості і щастя духовного життя.

Описується, що він протягом кількох місяців старанно молився Крішні, закликаючи його прийти і поклонявся особливій мурті Крішни шалаграма-Шілі, пропонуючи їй у відповідність з правилами поклоніння листя священної рослини туласі і воду Ганги. Після тринадцяти місяців у відповідь на молитви адвайта Ачар'я в Майяпуре народився Чайтан'я Махапрабгу.

Згодом адвайта Ачар'я надав велику допомогу Чайтайні і Нітьянанді в їх місії санкіртани — поширення оспівування мантри Харе Крішна.

У адвайта Ачар'я було шість синів — Ачьютананда, Крішна Мішра, Гопала Даса, Баларами, Сварупа, і Джагадіша.

Його учнем був Ішана Нагара.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Pechilis, 2004, p. 53

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати