Адам Мрозовицький

Адам Мрозовицький
Народився	1705
Помер	1775
Країна	Річ Посполита
Посада	посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, реґіментар, Q65720398?, Q65927067? і Q66200997?
Рід	Мрозовицькі
Батько	Jan Franciszek Mrozowickid
Діти	Q60833428?, Юзеф Мрозовицький (1747–1828), Wizyta Mrozowickad і Stanisław Mrozowickid
	; ; ;

Адам Мрозовицький гербу Прус ІІІ (пол. Adam Mrozowicki; нар. бл. 1705 р., пом. 1775 р.) — староста стегвільський, регіментарій коронного війська, барський конфедерат, підскарбій львівський, земський депутат львівський, депутат сейму 1740, 1764.

Біографія ред.

Народився близько 1705 року в родині львівського земського судді Яна Францішека та галицької підчашії Клари Телефусівни гербу Лебідь, онук королівського секретаря Єжи^[1]. Писав із Морозович до Соколіва й Орлува^[2].

5 грудня 1729 року був призначений на посаду земського судді львівського^[3], а 22 листопада 1731 року призначений підскарбієм львівським, де перебував два роки^[4]. У 1733 році він підписав обрання Станіслава Лещинського на посаду руського воєводи^[5]. У 1740 р. був депутатом сейму від Галицької землі^[1]. Обравши військову кар'єру, відіграв ключову роль у так званій Малій війні проти гайдамаків і з часом став одним із найближчих і найдовіреніших підлеглих великого гетьмана коронного Яна Клеменса Браницького^[6]^[7]. З 1756 р. служив регіментарієм коронного війська в Україні^[1]. У 1764 р. був депутатом виборчих зборів від Львівської земліта підписав елекцію Станіслава-Августа Понятовського від Руського воєводства^[8].

8 березня 1765 року король Станіслав-Август Понятовський передав йому містечко Вадовиці, яке тоді входило до Заторського староства^[9].

Барський конфедерат, комендант і захисник Бару, генеральний регіментарій, а потім субалтерн Йоахіма Потоцького та один із воєначальників Барської конфедерації в Туреччині^[10]. Мар'ян Потоцький у своєму маніфесті від 5 жовтня 1771 р., адресованому своєму двоюрідному брату Йоахиму Потоцькому, генералу полку Конфедерації, згадував Адама Мрозовицького та його сина Миколая^[11]. Після падіння Конфедерації та першого поділу повернувся до своїх маєтків у Галичині, де й помер у 1775 році^[12]^[13].

Адам Мрозовицький та його дружина Єва, з роду Пузини, старости Стегвільські, власники села Доброводи біля Монастириська, у 1738 році подарували своєму слузі Анджею Яворському картину Матері Божої Скорботної^[14]. 1 березня 1742 року родина Яворських помітила, що картина почала кривавими сльозами. Тоді архієпископ Львівський Миколай Вижицький наказав перенести картину до парафіяльного костелу в Монастирську^[15].

І Мрозовицький, і його дружина Єва Францішка були членами Третього Ордену Регулярів св. Франциска (Tertius Ordo Regularis Sancti Francisci)^[16].

Потомство ред.

У шлюбі з Євою Францішкою Пузинянкою гербу Огінець, донькою великого литовського письменника Міхала та старости яблонувської Зофії Потоцької гербу Пилява, залишив чотирнадцять дітей:

Миколай Сабба (пол. Mikołaja Sabbę; 1739-1827) - камергер Святої Землі, консул і член Генеральної ради Барської конфедерації, капітан панцирної гвардії, електор 1764 року, член Галицького штату
Барбара Анеля (пол. Barbarę Anielę; 1741-1796) - сакраментальна монахиня-бенедиктинка.
Тадеуш (пол. Tadeusza; 1742-1774) - бакалавр
Анастасія Юліанна Катарина (пол. Anastazję Juliannę Katarzynę; 1743-1774) - дівиця
Ружа (пол. Różę; 1745-) - дружина Юзефа гр. Вєсьоловського (герб Огоньчик), полковника коронного війська
Юзеф Міхал Вінцентій Казимир (пол. Józefa Michała Wincentego Kazimierza; 1747-1828) - полковник польського вищого командування, барський конфедерат, член Станів Галичини
Клара Маріанна (пол. Klarę Mariannę; 1748-) - дружина Івона Свірського (герб Салава), єврейського повітового писаря
Францішка Марія (пол. Franciszkę Marię; 1750-) - дружина Войцеха Сулятицького (герб Сас), скарбника і військового офіцера Львівського воєводства.
Зофія Гелена Клара (пол. Zofię Helenę Klarę; 1752-) - дружина Яна Теодора Віслоцького (герб Сас), жидачівського мечника і королівського камергера.
Ігнацій (пол. Ignacego; 1753-1828) - член Галицького сейму
Ельжбета Катажина Урсула (пол. Elżbietę Katarzynę Urszulę; 1754-1779) - дружина Фелікса Полановського (герб Побуг), староста стенгвільський і підскарбій белзький
Станіслав (пол. Stanisława; 1757-1832) - член Галицького штату, член Тимчасового уряду Галичини 1809 р.
Вікторія пол. Wiktorię
Візита Тереза (пол. Wizytę Teresę; 1758-1795) - перекладачка історичної літератури - дружина Францішека Стефана герб Лося, пом. 1809.

Генеалогія ред.

Єжи Мрозовицький
нар. 1605
пом. 1677

Ядвіга Олесницька
нар. 1635
пом. після 1670

Пьотр Феліціан Телефус
нар. 1620
пом. 1706

Тереза Бидловська
нар. 1643
пом. після 1706

Ян Францішек Мрозовицький
нар. 1652
пом. 1714

Клара Телефусівна
нар. 1680
пом. 1738

	Ева Францішка Пузинянка нар. 1716 пом. 1792 (ślub 1734)	Адам Мрозовицький нар. 1705 пом. 1775



Миколай Мрозовицький нар. 4.12.1739 пом. 15.07.1827	Барбара Мрозовицька нар. 30.03.1741 пом. 16.04.1796	Тадеуш Мрозовицький нар. 1742 пом. 1774	Анастазія Юліанна Мрозовицька нар. 13.04.1743 пом. після 1827	Ружа Мрозовицька, дружина графа Юзефа. Весьоловського нар. 1745 пом. після 1790

Юзеф Мрозовицький нар. 8.02.1747 пом. 13.04.1828	Клара Маріанна Мрозовицька, дружина Іво Свірського нар. 25.08.1748 пом. Po 1800	Марія Францишка Мрозовицька, дружина Войцеха Сулатицького нар. 12.05.1750 пом. 1800	Зофія Гелена Клара Мрозовицька, дружина Яна Теодора Віслоцького нар. 18.05.1752 пом. 1783	Ігнацій Мрозовицький нар. 30.07.1753 zm. 31.01.1828	Ельжбета Катажина Уршуля Мрозовицька, дружина Фелікса Поляновського нар. 25.10.1754 пом. 1779

Станіслав Мрозовицький нар. 1757 пом. 1832	Вікторія Мрозовицька, дружина графа Францішека Стефана нар. 3.07.1758 пом. 1787	Візита Мрозовицька нар. 3.07.1758 померла після 1774 року

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Wiesław Bondyra, Reprezentacja sejmowa Rusi Czerwonej w czasach saskich, Lublin, s. 152-153, 2005. (пол.)
↑ Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)
↑ Akta Grodzkie Lwowskie, t. 282, s. 650. (пол.)
↑ Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata, 22, k. 89. (пол.)
↑ Elektorowie Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III, s. 143.
↑ Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)
↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie wskutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego, t. XXV, ст. 531—535. (пол.)
↑ Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza r. 1648, Jana III r. 1674, Augusta II r. 1697 i Stanisława Augusta r. 1764 / wyd. O. Pietruski. Lwów, 1845. (пол.)
↑ AGAD, Metryka Koronna, Sig. 30, k. 44 (пол.)
↑ Pułaski K., Pułascy herbu Ślepowron. W: Złota Księga Szlachty polskiej T. Żychlińskiego, t. VIII. Poznań, 1886, ст. 364 і далі. (пол.)
↑ Wacław Szczygielski: Potocki Marian h. Pilawa (zm. po 1777). W: Polski Słownik Biograficzny, T. XXVIII/1, zeszyt 116. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983, s. 95.
↑ Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata t. 32, k. 338 (wpis z dnia 3 kwietnia 1775)
↑ Biblioteka Czartoryskich, 1951, ст. 26, 49 (пол.)
↑ Autor artykułu nazywał ich Stęgwilskimi. (пол.)
↑ Zbigniew Żyromski. Jubileusz pobytu Matki Boskiej Bolesnej z Monasterzysk w Bogdanowicach. «Głos Buczaczan». 4 (47), Wrocław, 2003, s. 5–8. (пол.)
↑ Życie Serafickie Braci y Sióstr naszych pokutujących Od Serafickiego Oyca Franciszka S. w Trzeciej Regule…, 1749 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка) (пол.)

Джерела ред.

Teodor Żychliński: Kazimierz Pułaski, Pułascy herbu Ślepowron. [W:] Złota Księga Szlachty Polskiej. T. VIII. Poznań, 1886, стор. 364 і далі.(пол.)
Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz Szlachty Polskiej. T. XI. Warszawa, 1914, стор. 330—331. (пол.)
Mrozowicki Adam h. Prus III (ok. 1705–ok. 1776). Polski Słownik Biograficzny. Т. Morztyn Zbigniew – Niemirycz Teodor. Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk: Zakład narodowy Imienia Ossolińskich. 1977. с. 206–208. (пол.)
«Defekta całej Ukrainy pro melioratione JW., Wodzowi podane», Dziunków, 9.11.1759, [w:] «Przegląd Historyczny», t. 47, 1956, ст. 147—151. (пол.)
«Suplement in ordine podanego w przeszłym roku Defektu Kraju Ukraińskiego», 1760, [w:] «Przegląd Historyczny», t. 47, 1956, ст. 147—151. (пол.)

[ReferenceA-1] а ^б ^в Wiesław Bondyra, Reprezentacja sejmowa Rusi Czerwonej w czasach saskich, Lublin, s. 152-153, 2005. (пол.)

[PSB_1-2] Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)

[3] Akta Grodzkie Lwowskie, t. 282, s. 650. (пол.)

[4] Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata, 22, k. 89. (пол.)

[5] Elektorowie Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III, s. 143.

[6] Polski Słownik Biograficzny, t. XXII, 1977, ст. 206—208. (пол.)

[7] Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie wskutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego, t. XXV, ст. 531—535. (пол.)

[8] Elektorów poczet, którzy niegdyś głosowali na elektów Jana Kazimierza r. 1648, Jana III r. 1674, Augusta II r. 1697 i Stanisława Augusta r. 1764 / wyd. O. Pietruski. Lwów, 1845. (пол.)

[9] AGAD, Metryka Koronna, Sig. 30, k. 44 (пол.)

[10] Pułaski K., Pułascy herbu Ślepowron. W: Złota Księga Szlachty polskiej T. Żychlińskiego, t. VIII. Poznań, 1886, ст. 364 і далі. (пол.)

[11] Wacław Szczygielski: Potocki Marian h. Pilawa (zm. po 1777). W: Polski Słownik Biograficzny, T. XXVIII/1, zeszyt 116. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983, s. 95.

[12] Archiwum Główne Akt Dawnych, Metryka Koronna, Sigillata t. 32, k. 338 (wpis z dnia 3 kwietnia 1775)

[13] Biblioteka Czartoryskich, 1951, ст. 26, 49 (пол.)

[14] Autor artykułu nazywał ich Stęgwilskimi. (пол.)

[15] Zbigniew Żyromski. Jubileusz pobytu Matki Boskiej Bolesnej z Monasterzysk w Bogdanowicach. «Głos Buczaczan». 4 (47), Wrocław, 2003, s. 5–8. (пол.)

[16] Życie Serafickie Braci y Sióstr naszych pokutujących Od Serafickiego Oyca Franciszka S. w Trzeciej Regule…, 1749 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |inventor= (довідка) (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]