Агранов Яків Саулович

Яків (Янкель) Саулович Агранов (Шмаєвич, Шевелєвич) (12 (24) жовтня 1893 або 1893, Чечерськ, Могильовська губернія, Російська імперія — 1 серпня 1938(1938-08-01), Москва) — співробітник ВЧК — ОГПУ — НКВД, комісар державної безпеки 1-го рангу (26 листопада 1935), один з організаторів масових репресій 1920-х — 1930-х років. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Агранов Яків Саулович
рос. Я́ков Агра́нов
Ім'я при народженні	Яків (Янкель) Саулович Агранов (Шмаєвич, Шевелєвич)
Псевдо	Янкель Шмаєвич, Янкель Шевелєвич
Народився	12 (24) жовтня 1893 або 1893 Чечерськ, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	1 серпня 1938(1938-08-01) Москва, СРСР ·вогнепальне поранення
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Військове звання	комісар державної безпеки 1-го рангу
Партія	соціалісти-революціонери (1915) і ВКП(б) (1938)
Конфесія	атеїзм
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Чечерську Рогачовського повіту Могильовської губернії в родині дрібного єврейського торговця (токаря). З 1906 по 1911 рік працював репетитором у Чечерську. У 1911 році закінчив чотирикласне міське початкове училище міста Чечерська.

З вересня 1911 по березень 1913 року працював конторником на галантерейному складі братів Лейкіних у Гомелі. З квітня 1913 по квітень 1915 року — конторник на лісовому складі Лєвіна в Гомелі.

Член партії соціалістів-революціонерів (есерів) з 1912 по 1915 рік.

У 1914 році був призваний до російської армії, але демобілізований за станом здоров'я.

З квітня по липень 1915 року перебував у в'язниці. У липні 1915 — березні 1917 року — на засланні в Єнісейському повіті Єнісейської губернії. У березні 1917 року амністований.

Член РСДРП(б) з грудня 1915 року.

У квітні 1917 — лютому 1918 року — секретар Поліського обласного комітету РСДРП(б) у Гомелі. Одночасно з грудня 1917 по лютий 1918 року — голова комітету Всеросійського союзу міст Західного фронту в Мінську та Гомелі.

У лютому 1918 — січні 1919 (за іншими даними — березні 1921) року — секретар Ради народних комісарів Російської РФСР.

З травня 1919 року — у Всеросійській надзвичайній комісії (ВЧК). У травні 1919 — 1920 року — уповноважений Особливого відділу ВЧК при РНК РРФСР. До грудня 1920 року — заступник начальника Управління Особливого відділу ВЧК при РНК РРФСР. З 1 січня по 28 квітня 1921 року — начальник XVI-го спеціального відділення Особливого відділу ВЧК при РНК РРФСР. 28 квітня 1921 — 2 листопада 1922 року — особливоуповноважений із найважливіших справ при начальникові Секретно-оперативного управління ВЧК (ДПУ НКВС) РРФСР. 2 листопада 1922 — 1 лютого 1923 року — начальник Особливого бюро у справах адміністративного вислання антирадянських елементів і інтелігенції Секретно-оперативного управління ДПУ НКВС РРФСР. 1 лютого — 15 жовтня 1923 року — особливоуповноважений із найважливіших справ при начальникові Секретно-оперативного управління ДПУ НКВС РРФСР.

24 травня 1923 — 26 жовтня 1929 року — заступник начальника Секретного відділу ОДПУ при РНК СРСР.

26 жовтня 1929 — 14 березня 1931 року — начальник Секретного відділу ОДПУ при РНК СРСР. Одночасно, 24 травня 1930 — 14 березня 1931 року — помічник начальника Секретно-оперативного управління ОДПУ при РНК СРСР. 14 березня — 1 вересня 1931 року — начальник Секретно-політичного відділу ОДПУ при РНК СРСР.

31 липня 1931 — 20 лютого 1933 року — член колегії ОДПУ при РНК СРСР.

1 вересня 1931 — 20 лютого 1933 року — повноважний представник ОДПУ при РНК СРСР по Московській області. Одночасно, 22 жовтня 1931 — 11 червня 1932 року — начальник Особливого відділу Московського військового округу.

20 лютого 1933 — 10 липня 1934 року — заступник голови ОДПУ при РНК СРСР.

10 липня 1934 — 15 квітня 1937 року — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ СРСР.

Одночасно, з 3 по 10 грудня 1934 року — т.в.о. начальника Управління НКВС по Ленінградській області.

26 грудня 1936 — 15 квітня 1937 року — начальник Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР.

15 квітня — 17 травня 1937 року — заступник народного комісара внутрішніх справ СРСР — начальник IV-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.

17 травня — 20 липня 1937 року — начальник Управління НКВС по Саратовській області.

20 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 1 серпня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

Не реабілітований.

• 
  Зліва-направо: Яків Агранов, Генріх Ягода, невідомий, Станіслав Реденс

Звання

• Комісар державної безпеки 1-го рангу (26.11.1935)

Нагороди

• два ордени Червоного Прапора (14.12.1927, 20.12.1932)

Посилання

• Агранов Яків Саулович на сайті «Меморіал» [Архівовано 31 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Агранов Я. С. на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)