Відкрити головне меню


Агнес де Куртене (11361184) — мати єрусалимського короля Балдуїна IV Прокаженого та Сибіли I Єрусалимської, дочка графа Едеси Жослена II та Беатриси (дочки вірменського царя Костянтина I). В 11621163 рр. — королева-консорт Єрусалиму.

Агнес де Куртене
Agnes courtenay.jpg
Народилася 1133
Едеське графство
Померла не раніше 1184 і не пізніше 1185
Акко
Громадянство
(підданство)
Vexillum Regni Hierosolymae.svg Єрусалимське королівство
Діяльність аристократ
Титул Count of Jaffa[d], count of Sidon[d], lord of Marash[d] і lord of Ramla[d]
Конфесія християнство
Рід House of Courtenay[d]
Батько Joscelin II[d]
Мати Béatrice de Saône[d]
Брати, сестри  • Joscelin III[d] і Isabelle de Courtenay[d]
У шлюбі з Renaud of Marash[d], Аморі I, Hugh of Ibelin[d] і Reginald of Sidon[d]
Діти Балдуїн IV і Сибіла I

ЖиттєписРедагувати

Агнес належить до знаменитого роду Куртене, однойменного графства у середньовічній Франції. Представники цього роду обіймали візантійський та англійський престоли. Народилася в 1136 році в Едесі, яка належала її батькові з 1118 року. Проживала в цьому місті до 1151 року, до того часу, як місто було захоплене турками.

Два перших чоловіки Агнес — Рональд Мараш та Гуго Ібелін були вбиті турками. Агнес полишила Едесу в 1151 році і переїхала в Антіохію. В 1157 році Агнес одружилася з Аморі I, графом Яффи і Аскалону, брата короля Балдуїна III Єрусалимського. Вона народила Аморі трьох дітей — Балдуїна, Сибілу і Алікс, яка померла у ранньому дитинстві. В цей час Агнес і Аморі проживали у Єрусалимі, яким керувала Мелісенда Єрусалимська, а Балдуїн III тим часом був на війні.

В 1162 році померли і Мелісенда і Балдуїн III, тому Високою радою Аморі було дозволено зайняти єрусалимський трон, але тільки в тому разі, якщо він анулює свій шлюб з Агнес. Це було викликано тим, що Агнес де Куртене не мала достатнього впливу на дворову знать Єрусалимського королівства. Формальною причиною розірвання шлюбу була — кровна близькість Аморі та Агнес (ніби то хрестоносець Гі Монлері був їхнім спільним родичем).

Після розлучення з Аморі, Агнес була усунута від процесу виховання своїх дітей. В 1163 році Агнес де Куртене одружилася з Гуго Ібеліном. В 1169 році під час паломництва в Сантьяго-де-Компостелу (Іспанія) Гуго був вбитий арабами. Через рік вона вкотре одружилася з Рено Сідонським, з яким прожила до своєї смерті в 1184 році.

Незважаючи на своє формальне усунення від політичних процесів у Єрусалимському королівстві, вплив Агнес здійснювався через своїх дітей, з якими вона все ж тримала зв'язок. Історики приписують Агнес активне сприяння шлюбу її дочки Сибіли та Гі де Лузіньяна, який був укладений в 1180 році, і призвів до того, що діти Агнес очолювали королівство до самої смерті Сибіли в 1190 році

ЛитератураРедагувати

  • Bernard Hamilton, «Women in the Crusader States: The Queens of Jerusalem», in Medieval Women, edited by Derek Baker. Ecclesiastical History Society, 1978
  • Bernard Hamilton, The Leper King and his Heirs: Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 2000.
  • Hans Eberhard Mayer, «The Beginnings of King Amalric of Jerusalem», in B. Z. Kedar (ed.), The Horns of Hattin, Jerusalem, 1992, pp. 121–35.
  • Marie-Adélaïde Nielen (ed.), Lignages d’Outremer. Paris, 2003.
  • William of Tyre, A History of Deeds Done Beyond the Sea. E. A. Babcock and A. C. Krey, trans. Columbia University Press, 1943.
  • en:Reinhold Röhricht (ed.), Regesta Regni Hierosolymitani MXCVII-MCCXCI, and Additamentum, Berlin, 1893—1904.
  • Steven Runciman, A History of the Crusades, vol. II: The Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press, 1952.