Автоматизована бібліотечна інформаційна система

Автоматизо́вані бібліоте́чні інформаці́йні систе́ми (АБІС) — системи планування ресурсів підприємств для бібліотеки, які використовуються для відстеження бібліотечних фондів, від їх замовлення та придбання до видачі відвідувачам бібліотек.

Кожен читач (відвідувач) та примірник мають унікальний ідентифікатор у базі даних, яка дозволяє АБІС відстежувати діяльність.

Великі бібліотеки використовують АБІС, щоб замовляти і купувати, каталогізувати, розповсюджувати книги та інші фонди, резервувати матеріали і відслідковувати їх повернення. Невеликі бібліотеки найчастіше використовують деякі з цих можливостей.

Усі найбільші бібліотеки світу використовують АБІС.

Поняття ред.

Визначення автоматизованих бібліотечних інформаційних систем вимагає уточнення кола професійних завдань. Із цих завдань на першу позицію виходить заміна традиційних бібліотечних технологій на автоматизовані, починаючи з комплектування й закінчуючи різноманітним обслуговуванням користувачів.

Головним елементом традиційної АБІС стає електронний каталог (ЕК) з усіма його функціями. Всі властивості традиційної бібліотеки при роботі в АБІС зберігаються, не сильно змінюючись, насамперед, зберігаються фонди в тому вигляді до якого всі звикли. В ЕК присутні посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також посилання на ресурси Інтернет.

Основною складовою частиною традиційної АБІС є система автоматизації бібліотек (САБ), що забезпечує, з погляду конкретної бібліотеки, максимально комфортний і адекватний доступ користувачів до фондів бібліотеки. Саме завдяки САБ забезпечуються функції поповнення, ведення й надання користувачам ЕК, підтримуються бібліотечні формати й стандарти, а також лінгвістичні засоби ЕК.

У випадку традиційного використання АБІС користувач завжди має справу з відпрацьованим роками інформаційним забезпеченням, лінгвістичним забезпеченням (друковані й електронні системи класифікації, авторитетні файли й ін.).

Використовувані системи індексування при розробці електронної бібліотеки істотно відрізняються від застосовуваних у традиційних АБІС. Наприклад, індексування повних текстів дозволяє знаходити не тільки сам текст, але й шукані частини тексту.

Бібліографічний опис найчастіше також відрізняється від застосовуваного в традиційних АБІС бібліографічного опису. Звичайно використовуються формати метаданих, наприклад, такі як Dublin Core, що дозволяють не тільки описати ресурси Інтернет, але й створити скорочений бібліографічний опис конкретного видання. У деяких випадках бібліографічного опису й, тим самим, електронного каталогу, зовсім немає. Є різні списки: по автору, по назвах, по рейтингу і т. д. Зрозуміло, що при порівняно невеликому фонді ЕБ пошук у такого роду списках не буде занадто складним.

АБІС звичайно складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, що взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувацьких інтерфейсів (один для читачів, другий для персоналу).

Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС являють собою функціонально завершені модулі, які об'єднані в загальний інтерфейс. Приблизний перелік модулів включає:

придбання фондів (замовлення, виставлення рахунків та отримання);
каталогізація (внесення та бібліографічний опис примірників);
обіг (видача/повернення примірників читачам);
періодику (відстеження журналів та газет);
OPAC — загальнодоступний електронний каталог та інтерфейс для користувачів.

Інформаційна технологія сучасної бібліотеки ґрунтується, в першу чергу, на автоматизованій бібліотечній інформаційній системі (АБІС) (library automation system (LAS)), що забезпечує опрацювання, аналітико-синтетичне оброблення та представлення користувачам документного фонду бібліотеки (як традиційного (паперового), так і електронних інформаційних ресурсів), обслуговує бібліотечні фонди на всіх етапах: від придбання до замовлення.

Архітектура ред.

До основних складових АБІС відносять реляційну базу даних, спеціалізоване програмне забезпечення, що дає змогу взаємодіяти з цією базою даних, і графічні користувацькі інтерфейси.

Історія АБІС розпочалася у 1970-1980-ті рр. Раніше, для обліку фондів бібліотеки, зазвичай слугували каталоги. Саме для автоматизації останніх і почали використовувати комп'ютерні технології. Поява наприкінці 1980-х рр. нових операційних систем, розширення апаратних можливостей комп'ютерів значно збагатили функціональні можливості АБІС. А з появою новітніх інтернет-технологій розробники АБІС запропонували ще більше функціональності, пов'язаної з Інтернетом. Що характерно, необхідним елементом цих систем став онлайновий каталог (OPAC (Online Public Access Catalogue)). Нові системи розвиваються у напрямі вебінтерфейсу, коли всі робочі операції здійснюються в браузері.

Як справедливо стверджує Ф. С. Воройський, інформаційно-технічна інфраструктура сучасної АБІС має задовольняти цілу низку вимог та підтримувати:

відкриті стандарти — забезпечувати інтероперабельність, а саме, підтримувати застосування стандартних протоколів взаємодії та форматів даних (стандарти ISO, ДСТУ, IEEE 1);
розподілене середовище — можливість роботи системи в будь-якому мережевому середовищі — локальній, корпоративній або глобальній мережі залежно від завдань, що виконуються системою;
Інтернет / Інтранет і Web-технології — використання Інтернету як транспортного середовища, а також реалізація доступу користувачів через Web браузер;
архітектуру «клієнт — сервер» — система складається із СУБД, серверної частини (сервер програм) і клієнтської частини (АРМи).

Будь-яка АБІС розробляється на засадах класичного структурного програмування, у якому модульний принцип побудови системи є основним. Звичайно, кількість розроблених модулів, програм у різних системах є різною, але основні з них присутні у кожній. Зокрема, це: адміністрування, яке включає в себе функції налаштування системи та її модифікації; комплектування фонду; каталогізація; інформаційний пошук і замовлення видань; обслуговування читачів; створення інтернет /інтранет сервісів, які виконують функції пошуку, замовлення й каталогізації; забезпечення корпоративних технологій; блок реєстрації читачів; модуль міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів.

Адміністрування ред.

Автоматизована інформаційна технологія керування складається з декількох частин:

Загальносистемна частина, що містить загальний опис і обґрунтування рішень, прийнятих у проекті АСУ;
Функціональна частина, що реалізує функціональні підсистеми;
Частина, що забезпечує, необхідна для успішної роботи функціональних підсистем і складається з опису різних видів забезпечення. Розрізняють такі види забезпечення:

технічне забезпечення — комплекс технічних засобів is, застосовуваних для функціонування автоматизованої інформаційної технології керування;
математичне забезпечення — сукупність використовуваних економіко-математичних методів, моделей і алгоритмів;
програмне забезпечення — сукупність загальносистемного і прикладного програмного забезпечення. Загальносистемне програмне забезпечення включає операційні системи, транслятори, утиліти, бази даних тощо Прикладне програмне забезпечення включає прикладні програми, що реалізують функціональні запити користувачів і різного роду опису, що дозволяють успішно застосовувати програмне забезпечення;
інформаційне забезпечення — сукупність реалізованих рішень по обсязі, розміщенню і формам організації інформації, що циркулює в системі керування. Воно включає нормативно-довідкову інформацію, необхідні класифікатори техніко-економічної інформації, уніфіковані документи, масиви даних, контрольні приклади, використовувані при рішенні задач керування;
організаційно-методичне забезпечення — сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу в умовах функціонування системи керування. Воно призначено для опису змін організаційної структури керування об'єктом, зв'язаних зі створенням АСУ (схема організаційної структури, опис організаційної структури); для опису дії персоналу по забезпеченню функціонування АСУ (технологічна інструкція, інструкція з експлуатації); для установлення функцій, прав і обов'язків посадових осіб по забезпеченню функціонування АСУ (посадова інструкція);
лінгвістичне забезпечення — сукупність інформаційних мов, методів індексування, а також лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, рубрикаторів) і методів її ведення;
правове забезпечення — сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при функціонуванні АСУ і юридичний статус результатів її функціонування.

Повноцінне впровадження АБІС з урахуванням сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій не можливе без відповідних заходів щодо організації адміністрування та функціонування комп'ютерної мережі бібліотеки, організації мережевої взаємодії її користувачів, а отже, вимагає прийняття інтегрованих рішень, які враховували б особливості архітектури АБІС, доступні для бібліотеки телекомунікаційні рішення, оптимальні моделі мережевої взаємодії.

Більшість сучасних АБІС мають виражену клієнт-серверну архітектуру, яка вимагає відповідної організації мережевої взаємодії користувачів з сервером та налагодження серверного обладнання, професійного обслуговування серверних баз даних. Клієнт-серверне рішення потребує цілодобової підтримки серверного обладнання (непрацездатність сервера у такій архітектурі призводить до недієздатності системи загалом), що, у свою чергу, передбачає створення спеціальної технічної служби, очолюваної системним адміністратором.

Л. Чжу здійснив детальний порівняльний аналіз 110 публікацій (з 1996-го по 2008 р.) стосовно зміни функцій та вимог до служби технічної підтримки академічної бібліотеки. Згідно з цим дослідженням, роль служби технічної підтримки бібліотеки значно зросла за останні роки. Це пов'язано, насамперед, із зростанням обсягу електронних інформаційних ресурсів у фондах бібліотек. Основними вимогами до комп'ютерних спеціалістів бібліотеки у найближчому майбутньому все ж таки будуть:

знання автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС);
професійне знання каталогізації та супутніх бібліотечних технологічних процесів;
знання бібліотечних MARC-форматів;
уміння працювати із сервісами OCLC (OCLC Online Computer Library Center, Inc).

Принцип побудови ред.

Автоматизація бібліотечно-інформаційного процесу, систем і мереж є комплексною проблемою, рішення якої направлено на підвищення продуктивності й ефективності праці персоналу й поліпшенню якості обслуговування користувачів.

Побудова АБІС ЕБ і їхніх мереж визначається в рамках загальної схеми проектування складних технічних систем, адаптованої з урахуванням особливостей АБІС ЕБ, як складної соціальної й комунікаційної системи. Для АБІС ЕБ і їхніх мереж, у силу їхніх особливостей, соціальної спрямованості й пріоритетній ролі людського фактора, особливу роль у процесі проектного дослідження й розробки грає етап предпроектного дослідження, що вимагає старанності й повноти проведення всіх основних його складових.

Успішне рішення проблеми побудови АБІС ЕБ і їхніх мереж базується на оптимальному виборі або розробці програмно-апаратурного забезпечення, розробці ефективної автоматизованої технології й пов'язаного з нею комплексу інформаційно-лінгвістичних засобів і організаційно-управлінських рішень, а розробка основних компонентів АБІС ЕБ і їхніх мереж проводиться відповідно до загальної мети й завданнями об'єктів автоматизації, відповідно до обраних критеріїв ефективності на платформі системного аналізу й з урахуванням сучасних вимог до навчальних / освітніх технологій. Всебічне, наукове обґрунтування й націлене на успішну практичну реалізацію АБІС ЕБ і їхніх мереж вимагає дотримання базових принципів побудови АБІС ЕБ і сукупності рекомендацій із практичного впровадження результатів розробки.

Адміністрування комп'ютерної мережі ред.

Згідно з С. А. Клейменовим, технічні та технологічні заходи щодо адміністрування комп'ютерної мережі включають: проектування мережі; підбір та закупівлю комп'ютерів, мережевого та периферійного обладнання, програмного забезпечення; налагодження й адміністрування серверів; налагодження, модернізацію й адміністрування мережі; налагодження й обслуговування комп'ютерного та мережевого обладнання; забезпечення інформаційної безпеки та резервування даних; інформаційну підтримку користувачів.

Під час планування адміністрування комп'ютерної мережі доцільно визначити такі основні функціональні обов'язки системного адміністратора:

управління користувачами та їх групами, іменами та доступом до системи, мережевими службами, системними ресурсами та ліцензіями, використанням дискового простору, підсистемою друку;
визначення системної політики;
установка та конфігурація апаратних пристроїв, програмного забезпечення; налаштування мережі;
архівування (резервне копіювання) інформації;
контроль інформаційного захисту;
моніторинг продуктивності системи та праці користувачів;
планування навантаження на систему;
документування системної конфігурації.

У додаткові обов'язки останнього повинно входити:

кваліфікована підготовка користувачів до виконання ними обов'язків з ведення архівів;
відповіді на запитання та вимоги користувачів мережі щодо можливостей їх доступу до мережевих ресурсів;
участь у роботах з розвитку та модернізації корпоративної мережі;
ведення журналу системної інформації.

Адміністрування баз даних ред.

Основна функція будь-якої бази даних організації полягає в забезпеченні безперебійного керування потоками інформації, які підтримують оперативну діяльність організації та визначають її майбутнє. Наявність комп'ютеризованої системи керування даними ще не є гарантією того, що дані ефективно використовуватимуться. Така система є лише засобом керування даними і для одержання відповідного результату має ефективно використовуватись. Отже, проблема автоматизації діяльності організації полягає не в інсталяції комп'ютерів і програмного забезпечення, а в їх ефективному використанні.

Пітер Роб і Карлос Коронел у своїй праці чітко визначають основні переваги ефективного використання бази даних в організації:

інтерпретація та представлення даних шляхом структурування й упорядкування необробленої («сирої») інформації;
поширення інформації серед визначеного кола людей у потрібний час;
захист даних і контроль доступу до даних;
контроль дублювання даних, використання даних як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.

Впровадження корпоративної бази даних вимагає ретельного планування і створення відповідного структурного підрозділу, укомплектованого, в першу чергу, особами відповідальними за адміністрування бази даних. Адміністратори такого рівня повинні мати добрі навички роботи з персоналом, поєднані з глибоким розумінням специфіки організації та різних сфер її діяльності. Згідно з Р. Мюрреєм, вирішуються такі основні блоки проблем:

технологічні: програмне та апаратне забезпечення;
організаційні: адміністративні дії;
інтелектуальні: внутрішня протидія співробітників корпорації будь-яким нововведенням.

Впровадження інформаційної системи в масштабі всієї організації справляє значний вплив на характер роботи людей, на виконання ними своїх функцій, їх професійний статус, міжособистісні стосунки. Можлива поява нових співробітників, які складатимуть конкуренцію давно працюючим, а ефективність праці, особливо що стосується виконання нових функцій, оцінюватиметься зовсім за іншими стандартами.

Для повноцінного функціонування в організації системи баз даних її адміністратор має вирішувати такі основні завдання:

забезпечувати спільне використання даних і готовність їх до використання;
усувати суперечність даних та забезпечувати їх цілісність;
підтримувати безпеку і конфіденційність даних;
визначати рамки і характер використання інформації.

Вплив на бібліотеку ред.

За останні тридцять років^[коли?] розвиток бібліотек багато в чому визначався прогресом у сфері обчислювальних систем та інформаційних технологій. Електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) і технології автоматизованої обробки інформації відразу знайшли застосування в бібліотеках, які мали значні ресурси і безліч рутинних операцій обробки даних, що підлягають частковій або повній формалізації. Виникли перші автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС). АБІС першого покоління базувалися на великих і середніх ЕОМ. Ці системи не набули широкого поширення і застосовувалися лише у великих бібліотеках світу. На початку 80-х років впроваджуються персональні комп'ютери, що внесли зміни у використання обчислювальних засобів: у бібліотеках почали створювати АБІС на базі персональних комп'ютерів. Тобто, система розміщувалася на одному комп'ютері, користувачі працювали в режимі розподіленого часу.

Пізніше виникають АБІС на базі локальної обчислювальної мережі. Системи охоплюють або частину операцій, або ввесь традиційний бібліотечний цикл, до якого входить: книговидача, дружній інтерфейс, притаманний програмним системам для персональних комп'ютерів, сприяв їх широкому розповсюдженню в бібліотеках.

Див. також ред.

Системи управління бібліографічною інформацією
АБІС Koha
АБІС УФД/Бібліотека
ІРБІС

Джерела ред.

Архітектурна організація програмних засобів оперативного аналізу інформаційних ресурсів електронних бібліотек [Електронний ресурс] : заключний звіт НДР № ІТ/473-2007 (номер держ.реєстрації 0107 U 007601). — Електрон. дані. — Режим доступу: WWW. — URL:http://kpi.ua/didaktik/zvit473.doc^{[недоступне посилання з лютого 2019]}.
Алёшин, Л. И. Автоматизация в библиотеке: уч. пособие. Ч.1./ МГУК; Л. И. Алёшин. — М.: Профиздат, 2001. — 176 с.
Воройский Ф. С. Основы проектирования автоматизированных библиотечно-информационных систем / Ф. С. Воройский. — М. : ГПНТБ России, 2002. — 389 с.
Завгородний В. И. Комплексная защита информации в компьютерных системах : Учебн. пособие / В. И. Завгородний. — М. : Логос, 2001. — 264 с.
Інструкція для користувачів комп'ютерної мережі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. — Електрон. дані. — Режим доступу: WWW. — URL: https://web.archive.org/web/20120521144949/http://nbuv.gov.ua/law/i_comp.pdf.
Клейменов С. А. Администрирование в информационных системах : Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / С. А. Клейменов, В. П. Мельников, А. М. Петраков. — М. : Издательский центр «Академия», 2008. — 272 с.
Лаборатория Касперского — Антивирус [Електронний ресурс]. — Электрон. дан. — Режим доступа: WWW. — URL: http://www.kaspersky.ru/ [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Роб П. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление [Текст] / Питер Роб, Карлос Коронел. — 5‑е изд., перераб. и доп. — СПб : БХВ-Петербург, 2004. — 1040 с.
Murray J. R. The Managerial and Cultural Issues of DMBS [Text] / J. R. Murray // DataBase Managament. — 1999. —№ 1(8). — P. 32-33.
Zhu L. Employers’ expectations for head of technical services positions in academic libraries / L. Zhu // Library Collections, Acquisitions, and Technical Services. — 2009. — Vol. 33. —Is. 4. — P. 123–131.

Посилання ред.

Автоматизована бібліотечна інформаційна система [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ