Авреліо Пальмієрі (італ. Aurelio Palmieri; 4 травня 1870, Савона — 18 жовтня 1926, Рим) — італійський священник, славіст, історик церкви, перекладач.

Авреліо Пальмієрі
1910-1920-ті
1910-1920-ті
1910-1920-ті
Народився1870[1][2][…]
Савона, Лігурія, Італія
Помер18 жовтня 1926(1926-10-18)[4]
Рим, Італія
Країна Королівство Італія
Діяльністьсвященник, письменник, священнослужитель, школяр

Біографія

ред.

Приєднався був до августинців, але згодом став світським. Його основна увага була присвячена теології, історії християнства, візантійським студіям та східному християнству. Пальмієрі кілька років працював у бібліотеці Конгресу, а з 1922 і до смерті був директором слов'янського відділу Інституту Східної Європи в Італії. Він написав 15 книг і сотні статей, а також перекладав літературні твори російських та польських авторів. Найзначніші його праці — Російська церква (La chiesa russa, le sue odierne condizioni e il riformismo dottrinal) та Догматичне православне богослов'я (Theologia dogmnatica ortodossa (Ecclesi graeco-russicae) ad lumen Catholicce doctrinac examinata et discussa).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Swartz A. Open Library — 2007.
  2. CONOR.Sl
  3. Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

ред.
  • Lo Gatto, Ettore (March 1927). «Aurelio Palmieri». The Slavonic Review. 5 (15): 683—686. doi:10.2307/4202119.
  • Stibili, Edward (2000). «Palmieri, Aurelio». In Salvatore J. LaGumina (ed.). The Italian American experience: an encyclopedia. New York: Garland Publ. ISBN 0815307136.
  • Andrzej Zielinski, Paolo Emilio Pavolini e Aurelio Palmieri: due grandi polonofili italiani, in E. Esposito (a cura di), Le letterature straniere nell'Italia dell'entre-deux-guerres, Lecce, ed. Pensa MultiMedia, 2004.

Посилання

ред.