Август Бір (нім. August Bier; 24 листопада 186112 березня 1949) — німецький хірург.

Август Бір
нім. August Bier
August Bier.jpg
Бір в 1908 році.
Народився 24 листопада 1861(1861-11-24)[1][2][…]
Helsend, Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[4]
Помер 12 березня 1949(1949-03-12)[5][2][…] (87 років)
Sauend, Ріц-Ноєндорф, Одер-Шпре, Бранденбург, Німеччина[5][4]
Поховання
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність хірург, викладач університету
Галузь хірургія
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна[4], Лейпцизький університет[4], Кільський університет[4] і Alte Landesschule Korbachd (1881)[4]
Науковий ступінь доктор медичних наук[d][4] (1889) і професор
Знання мов німецька[2]
Заклад Боннський університет[4], Кільський університет, Грайфсвальдський університет[4] і Гумбольдтський університет Берліна[4]
Учасник Перша світова війна
Членство Q2660858?
Військове звання Q818697?
Конфесія лютеранство[4]
Нагороди
Орден Червоного орла 2-го ступеня PRU Order of Crown ribbon.svg
Орден дома Гогенцоллернів
Німецька національна премія за мистецтво і науку

БіографіяРедагувати

Народився в родині землеміра. Вивчав медицину в Берлінському університеті Гумбольдта, Лейпцігському і Кільському університеті. Після захисту дисертації деякий час працював сільським лікарем, згодом був корабельним лікарем на судах, що ходили в Центральній і Південній Америці. У 1888 році став асистентом на кафедрі хірургії Кільського університету Крістіана Альбрехта, в 1889 році захистив габілітаційну дисертацію, в 1894 році став асоційованим професором, в 1899 році перейшов на професорську посаду в Грайфсвальдський університет. У 1903 році став професором Боннського університету, де викладав до 1907 року, після чого перейшов до Берліна, де став професором хірургії Таємної ради і головним хірургом в берлінському лікарняному комплексі «Шаріте», займаючи цю посаду до 1928 року. У 1911 році став президентом Німецького хірургічного товариства. Остаточно вийшов у відставку в званні почесного професора в 1932 році. Після цього протягом року очолював Академію фізичної підготовки.

Август Бір першим застосував спинальну анестезію, яку він виконав 16 серпня 1898 року в Королівському хірургічному госпіталі Кільского університету Крістіана Альбрехта, і внутрішньовенну регіонарну анестезію, яку він виконав в 1908 році, причому Бір і його учень А. Гільдебрандт особисто на собі відчули дію нового методу анестезії. Бір також вважається одним з піонерів в області спортивної медицини, прочитавши в Берлінському університеті в 1919 році перші лекції з цієї дисципліни. Бір вважався одним з найавторитетніших хірургів і лікарів в цілому свого часу і лікував багатьох знаменитих людей своєї епохи, в тому числі імператора Вільгельма II.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Albrecht Milnik: August Bier. In: Albrecht Milnik (Hrsg.): Im Dienst am Wald — Lebenswege und Leistungen brandenburgischer Forstleute. Brandenburgische Lebensbilder. Verlag Kessel, Remagen-Oberwinter 2006, ISBN 3-935638-79-5, S. 262—264.
  • G. Riehl: Zum 100. Geburtstag von Geheimrat Professor August Bier. In: Forstarchiv. 32. Jahrgang, Heft 12/1961, S. 247—248.
  • H. Pagel: Das bewegte Leben des August Bier. FOCUS MUL 22, Heft 2 (2005), S. 5. (Zeitschrift der Universität Lübeck)
  • Misia Sophia Doms: August Biers Aufsatz «Wie sollen wir uns zu der Homöopathie stellen?» und die nachfolgende Diskussion um die Homöopathie in der deutschen Ärzteschaft. In: Medizin, Gesellschaft und Geschichte 23 (2005), S. 243—282.
  • K. Vogeler: August Bier, Leben und Werk. Copyright J.F.Lehmanns Verlag, München/Berlin (1941).
  • Август Бир // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.

ПриміткиРедагувати

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118658816 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  4. а б в г д е ж и к л м н verschiedene Autoren Neue Deutsche BiographieDuncker & Humblot, 1953. — Vol. 2, 1955. — S. 230–231.
  5. а б Бир Август // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.