Авало́н, Авалло́н (англ. Avalon, лат. Insula Avallonis) — міфічний острів, відомості про який дійшли до нас у французьких та англійських обробках кельтських легенд (кельт. Емайн Аблах). На Авалоні був перепохований легендарний король Артур; в інших варіантах легенди: Авалон — місце перебування Феї Моргани[1].

Берн-Джонс «Король Артур, сплячий вічним сном на Авалоні»

На Авалоні виховувалася фея Мелюзіна (або «МеліСента») — це вже персонаж з популярних в середньовіччі «Книг кохання».

Як класичний елемент Артурівського циклу, Авалон вперше з'являється в «Історії королів Британії»[2] Гальфріда Монмутського. Згідно з Гальфрідом, на цьому острові був викуваний меч Артура, а потім сам король був вивезений туди для зцілення після своєї останньої битви. Подальший розвиток тема Авалона отримує в «Житії Мерліна» того ж Гальфріда, де Авалон уподібнюється (за своїм описом) античним «Островам блаженних». У цьому вигляді «тема Авалона» була запозичена пізнішою літературною традицією, напр. Альфредом Теннісоном («Королівські ідилії»).

Відповідно до сучасного тлумачення, міф про Авалон — це відгомін дохристиянських сказань про «Острови блаженних», які асоціювалися зі священним для кельтів півостровом Авалон в Уельсі.

Любителі кельтської старовини намагалися відшукати ворота в міфічний Авалон в різних куточках давньої Британії та Ірландії (зокрема на Гластонберійскому пагорбі — Пагорбі святого Михайла[3]), де в кінці XII століття була виявлена могила з написом: «Тут спочиває прославлений король Артур разом з Гвіневерою, його другою дружиною, на острові Авалоні».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. «Авалон» — статья из «Литературной энциклопедии», 1929–1939[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Мифы народов мира, в 2 т. — М., 1984
  3. Микита Полуектов.Тупіт коней короля Артура. Де шукати Камелот?// «Пляж», № 1 2006

Література

ред.

Посилання

ред.