Абба (Авва), грец. Αββά — «отець» у семітських мовах. Тричі вжито у Новому Заповіті (Мр. 14:36; Рим. 8:15; Гал. 4:6)[1]. Кожен раз супроводжується грецьким перекладом «батьку» (грец. ὁ πατἠρ, ho pater)[1]; у латинському варіанті — «абба, отче» (лат. abba, pater). В семітських мовах входить до складу чоловічих імен і показує відносини батьківства, наприклад Абу-Алі — «батько Алі». Також — Аба, Абу («володар»).

Інше ред.

Крім того, слово абу є частиною великої кількості власних назв, наприклад:

Похідні слова ред.

  • Абат — настоятель чоловічого монастиря.
  • Абатиса — настоятелька жіночого монастиря.

Примітки ред.

  1. а б Maas, Anthony. Abba [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Джерела ред.

Посилання ред.