Або (корвет, 1809)

«А́бо» — 12-гарматний корвет Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на честь захоплення російськими військами під командуванням адмірала Ф. М. Апраксіна шведського міста Або у 1713 році, а також на згадку про перемогу над шведським флотом у Або в 1788 і 1809 роках.

«Або»

Історія
Російська імперія
Власник:	Чорноморський флот Російської імперії
Будівник:	Миколаївське адміралтейство
Закладений:	18 листопада 1808
Спуск на воду:	4 травня 1809
Списаний:	1826
Доля:	переобладнаний на портове судно
Основні характеристики
Клас і тип:	корвет
Довжина:	63,7 м
Ширина:	18,1 м
Осадка:	7,7 м
Палуби:	3 палуби
Озброєння:	12—14 гармат

Історія

Закладений у Миколаєві на стапелі Миколаївського адміралтейства 18 грудня 1808 року, головний будівник — корабельний майстер Д. В. Кузнєцов. Довжина корабля становила 21,94 метра, ширина — 6,7 метра, а глибина інтрюму — 3,23 метра. Артилерійське озброєння корабля становило 14 гармат. Після спуску на воду 18 листопада 1808 року увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії.

Брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812 років. З 10 травня до 2 червня 1810 року у складі загону виходив із Севастополя в крейсерство між Анапою і Суджук-Кале. 6 жовтня у складі ескадри контрадмірала О. А. Саричева вийшов із Севастополя, а 9 жовтня ескадра прибула до Трапезунди. 11 жовтня разом із кораблями ескадри брав участь у бомбардуванні турецьких укріплень.

17 жовтня під прикриттям корабельної артилерії з кораблів ескадри висаджено десант, але з огляду на чисельну перевагу турецьких військ його довелося зняти з берега, і ескадра відійшла в море. До 30 жовтня кораблі повернулися в Севастополь. З 1811 по 1813 рік виходив у крейсерство до берегів Криму.

У складі ескадр перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1814 і 1815 роках. Протягом 1816—1826 років виконував роль військової брандвахти Одеського і Феодосійського портів.

За розпорядженням феодосійського градоначальника 18 серпня 1820 року корвет готувався вирушити до Севастополя, прийнявши на борт сім'ю М. М. Раєвського і О. С. Пушкіна, які прибули з Керчі, і до 19 серпня доправив їх до місця відпочинку в Гурзуф.

У 1826 році переобладнаний на портове судно.

Увічнення пам'яті

Враження від свого перебування на «Або» знайшли відображення у вірші О. С. Пушкіна «Згасло денне світило...» (рос. «Погласло дневное светило...»), написане, за словами самого поета, «вночі на кораблі»:

Лети, корабель, неси мене до меж далеких За грізною примхою оманливих морів. Оригінальний текст (рос.) Лети, корабль, неси меня к пределам дальным По грозной прихоти обманчивых морей.

У вересні 2003 року на набережній Феодосії встановлено пам'ятну дошку з таким текстом:

З набережної Феодосії ввечері 18 (30 за н. ст.) серпня 1820 року на корветі «Або» з сім'єю генерала М. М. Раєвського відправився до Гурзуфа О. С. Пушкін. Оригінальний текст (рос.) С набережной Феодосии вечером 18 (30 по н. ст.) августа 1820 года на корвете «Або» с семьёй генерала Н. Н. Раевского отправился в Гурзуф А. С. Пушкин.

Командири

• А. К. Діц (1811—1812);
• О. О. Дурасов (1812 — червень 1813);
• М. Я. Насекін (червень 1813 — 1814);
• О. Д. Пегелов (1814—1815);
• П. П. Кумелас (1816—1817);
• А. С. Сундій (1818);
• І. П. Дмитрієв (1819—1820);
• О. Б. Броневський (1821—1822);
• В. В. Зайцев (1823);
• С. М. Стройніков (1824);
• Л. М. Серебряков (1825);
• О. Т. Барладян (1826).

Література

• Крючков Ю. С. Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865). — Николаев: Наваль, 2018. — 464 с. — ISBN 978-617-7007-04-2. (рос.)
• Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
• Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
• Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: Вече, 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)