Абайський район (Абайська область)

Аба́йський райо́н (каз. Абай ауданы) — район на заході Абайської області у Казахстані. Адміністративний центр району — село Карааул.

Абайський район
каз. Абай ауданы
Герб
Розташування району
Основні дані
Область: Абайська область
Утворений: 1928 року
Населення (2016): 15286 осіб
Площа: 20093 км²
Густота населення: 0,76 осіб/км²
Поштові індекси: 070100-070102[1]
Населені пункти та округи
Адміністративний центр: Карааул
Кількість сільських округів: 9
Сільських населених пунктів: 11
Влада
Вебсторінка: http://abay.vko.gov.kz/
Голова району: Сулеймен Єржан Ашимули
Мапа

Географія ред.

Розташований біля підніжжя гір Чингізтау на північному заході від міста Семей. Західну і північну частину району займає дрібносопкова рівнина. Клімат — різко континентальний. Середня температура в січні складає −14,2 °C; в липні — 20,7 °C. Обсяг річних опадів становить 250—300 мм. Територією району протікають річки Чаган, Ащісу, Карауил, Кундизди, Шет та Мукур.

На території району розташована Конираулієнська печера.

Населення ред.

Населення району — 15286 осіб (2016; 15258 у 2009[2], 17885 у 1999, 21743 у 1989). Національний склад Абайського району станом на початок 2016 року[3]:

Чисельність населення району за статтю та окремими віковими групами на початок 2010 року:[4]

  • чоловіки — 50,43 %
  • жінки — 49,57 %
  • віком до 15 років — 28,66 %
  • віком від 16 до 62 років — 60,16 %
  • віком від 63 років — 11,19 %

Історія ред.

Свою історію Абайський район розпочав з 1928 року. Спочатку він носив назву Чингістазького району, утвореного з Чаганської, Чингізької та частини Луначарської волостей Семипалатинського повіту. У листопаді 1930 року район перейменовано на Голощокінський. У грудні того ж року району було повернуто стару назву. У 1939 році Чингізтазький район Східноказахстанської області переданий до складу Семипалатинської області. 5 жовтня 1940 року Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР у зв'язку з 95-річчям з дня народження казахського поета Абая Кунанбаєва Чінгістазький район перейменований на Абаївський. В жовтня 1953 року назву підкориговано на Абайський. 1997 року у зв'язку зі скасуванням Семипалатинської області район включений до Східноказахстанської області. З 2022 року — у складі новоствореної Абайської області[5].

Склад ред.

До складу району входять 9 сільських округів:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Центр Населені
пункти
Архатський сільський округ - 2216 1541 1133 Архат 2
Карааульський сільський округ - 5418 5403 5010 Карааул 1
Каскабулацький сільський округ - 1881 1585 1340 Каскабулак 2
Кенгірбайбійський сільський округ - 1852 1237 1039 Кенгірбай-бі 1
Кокбайський сільський округ - 2684 2254 1954 Кокбай 1
Кундиздинський сільський округ - 2420 1856 1539 Журекадир 1
Медеуський сільський округ - 1212 681 494 Медеу 1
Сарижальський сільський округ - 2436 2167 1972 Сарижал 1
Токтамиський сільський округ - 1624 1161 777 Токтамис 1

Населені пункти ред.

Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Карааул 5 418 5 403 5 010
2 Сарижал 1 929 2 167 1 972
3 Кокбай 1 932 2 254 1 954
4 Журекадир 1 802 1 856 1 539
5 Каскабулак 1 383 1 374 1 257

Персоналії ред.

Абайський район — духовна столиця Східного Казахстану. Це батьківщина великих казахських письменників — Абая Кунанбаєва, Шакаріма Кудайбердієва, Сапаргалі Бегаліна, Мухтара Ауезова, Камена Оразаліна, Роллана Сейсємбаєва, а також актриси Аміни Умурзакової. Їх музеї розташовуються у Абайському районі.

Молдагалієв Жангас — Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант, командир стрілецької роти 120-го гвардійського стрілецького полку (19.03.1944 р. посмертно). Один з 262 воїнів, які закрили тілом амбразуру дзоту в роки Великої Вітчизняної війни. Народився в селі Карааул 7 червня 1917 року.

Примітки ред.

  1. Почтовые индексы Казахстана. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
  2. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
  3. Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
  4. Звіт Агентства Республіки Казахстан із статистики «Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, за окремими етносами на початок 2010 року». Архів оригіналу за 17 січень 2013. Процитовано 3 липень 2013.
  5. Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

Посилання ред.