Аарон Г'юз (англ. Aaron Hughes; нар. 8 листопада 1979, Кукстаун) — північноірландський футболіст, захисник австралійського клубу «Мельбурн Сіті» та національної збірної Північної Ірландії.

Ф
Аарон Г'юз
Аарон Г'юз
Особисті дані
Повне ім'я Аарон Уильям Г'юз
Народження 8 листопада 1979(1979-11-08) (41 рік)
  Кукстаун, Північна Ірландія
Зріст 183 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Північна Ірландія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Австралія «Мельбурн Сіті»
Номер 3
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1996–2005 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 205 (4)
2005–2007 Англія «Астон Вілла» 54 (0)
2007–2014 Англія «Фулгем» 196 (1)
2014 Англія «КПР» 11 (0)
2014–2015 Англія «Брайтон енд Гоув» 10 (0)
2015– Австралія «Мельбурн Сіті» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1998– Північна Ірландія Північна Ірландія 96 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 грудня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 грудня 2015.

Більшу частину кар'єри провів у англійській Прем'єр-лізі, виступаючи за клуби «Ньюкасл Юнайтед», «Астон Вілла» та «Фулгем». Зіграв понад 450 матчів у цьому турнірі і є другим гравцем за цим показником в історії ліги, поступаючись лише Раяну Гіггзу[1][2][3]. Також є одним з рекордсменів за кількістю матчів за національну збірну Північної Ірландії, поступаючись лише воротарю Пету Дженнінгсу[4], є беззмінним капітаном збірної з 2003 року.

Клубна кар'єраРедагувати

Розпочав займатись футболом в різних академіях Північної Ірландії. У 1996 році переїхав в Англію, потрапивши в академію клубу «Ньюкасл Юнайтед», де провів один рік.

У 1997 році Г'юз підписав перший професійний контракт з клубом. Дебютував за першу команду і взагалі в дорослому футболі на Камп Ноу в матчі Ліги чемпіонів проти «Барселони» 26 листопада 1997 року, замінивши у перерві Філіппа Альбера. 10 січня 1998 року дебютував у Прем'єр-лізі в грі проти «Шеффілд Венсдей». З сезону 1999/00 захисник став одним з ключових гравців оборони «сорок» і утримував цей статус до 2005 року, коли він покинув клуб. На той момент на його рахунку було 205 матчів і 4 м'ячі у Прем'єр-лізі.

Протягом 2005–2007 років захищав кольори команди клубу «Астон Вілла», зігравши 64 матчі у всіх змаганнях за клуб.

 
Аарон Г'юз під час виступів за «Фулгем». 27 серпня 2009 року.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Фулгема», до складу якого приєднався 27 червня 2007 року. Відіграв за лондонський клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Фулгема» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, а у сезоні 2009/10 став з командою фіналістом Ліги Європи, відігравши усі 120 хвилин фінального матчу проти мадридського «Атлетіко» (1:2).

Після 17 матчів за «Фулгем» у першій половині сезону 2013/14, 31 січня 2014 року Г'юз на правах вільного агента приєднався до клубу «Квінз Парк Рейнджерс», що виступав у Чемпіоншіпі. Менеджер «обручів» Гаррі Реднапп підписав його до кінця сезону, сказавши, що Г'юзу буде корисно набрати форму після травм, в той час як сам гравець спростував припущення, що він робить крок вниз у своїй кар'єрі[5]. Всього до кінця сезону він зіграв у 11 матчах за клуб, а 24 травня Г'юз був на лавці запасних в фінальному матчі плей-оф за підвищення в Прем'єр-лігу, в якому КПР виграв 1:0 у «Дербі Каунті» на Вемблі і вийшов в еліту[6]. Тим не менш в еліті знову Аарон не зіграв, позаяк 1 липня 2014 року Г'юз та ще шість його партнерів покинули команду після закінчення терміну дії їх контрактів[7].

У сезоні 2014/15 виступав у Чемпіоншіпі за «Брайтон енд Гоув», але виходив на поле нерегулярно і ще до завершення сезону, в квітні, покинув клуб[8].

13 липня 2015 року Г'юз підписав контракт з австралійським клубом «Мельбурн Сіті», куди його запросив багаторічний партнер по «Фулгему» Дам'єн Дафф[9]. Але і тут захисник виходив на поле вкрай рідко.

Виступи за збірнуРедагувати

Виступав за юнацькі і молодіжні збірні Північної Ірландії різних вікових категорій.

25 березня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Північної Ірландії в грі проти збірної Словаччини[10] . 7 квітня 2002 року вперше вивів збірну з капітанською пов'язкою на матч проти збірної Іспанії в Белфасті. А з 2003 року став незмінним капітаном збірної аж до свого відходу в 2011 році, керуючи на полі командою в помітних перемогах над Англією, Іспанією і Швецією. Свій перший і єдиний гол за збірну Аарон забив лише у 77 матчі, в грі проти збірної Фарерських островів 10 серпня 2011 року[10] .

Незабаром після цього він оголосив про завершення кар'єри у збірній у вересні 2011 року через постійні травми[10], зігравши до того момента у 79 матчах[11]. Тим не менш вже 19 лютого 2012 року Г'юз оголосив про своє повернення в збірну[12] і десять днів потому зіграв у товариському матчі проти збірної Норвегії (0:3)[13].

31 травня 2015 року Г'юз провів свій 96-й матч за збірну, яким стала товариська гра з Катаром, і перевищив рекорд колишнього товариша по збірній і «Фулгему» Девіда Гілі, ставши новим польовим гравцем, який провів найбільше матчів за збірну в історії, і другим у загальному заліку після воротаря Пета Дженнінгса[4].

Наразі провів у формі головної команди країни 96 матчів, забивши 1 гол.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997-98   «Ньюкасл Юнайтед» ПЛ 4 0 КА+КЛ 1+1 0 ЛЧ 2 0 8 0
1998-99 ПЛ 14 0 КА+КЛ 2+1 0 КВК 0 0 17 0
1999-00 ПЛ 27 2 КА+КЛ 4+0 0 КУЄФА 3 0 34 2
2000-01 ПЛ 35 0 КА+КЛ 2+3 0 40 0
2001-02 ПЛ 34 0 КА+КЛ 5+3 1+0 Інт 6 2 48 3
2002-03 ПЛ 35 1 КА+КЛ 1+0 0 ЛЧ 12 0 48 1
2003-04 ПЛ 34 0 КА+КЛ 2+0 0 ЛЧ+КУЄФА 1+10 0 47 0
2004-05 ПЛ 22 1 КА+КЛ 2+2 0 КУЄФА 10 0 36 1
Усього за «Ньюкасл Юнайтед» 205 4 29 1 44 2 278 7
2005-06   «Астон Вілла» ПЛ 35 0 КА+КЛ 4+2 0 41 0
2006-07 ПЛ 19 0 КА+КЛ 1+3 0 23 0
Усього за «Астон Віллу» 54 0 10 0 64 0
2007-08   «Фулгем» ПЛ 30 0 КА+КЛ 1+1 0 32 0
2008-09 ПЛ 38 0 КА+КЛ 5+1 2+0 44 0
2009-10 ПЛ 34 0 КА+КЛ 5+0 0 ЛЄ 17 0 56 0
2010-11 ПЛ 38 1 КА+КЛ 3+2 0 43 1
2011-12 ПЛ 19 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 10 1 30 1
2012-13 ПЛ 24 0 КА+КЛ 3+1 1+0 28 1
2013-14 ПЛ 13 0 КА+КЛ 2+2 0 17 0
Усього за «Фулгем» 196 1 27 3 27 1 250 1
2013-14   «Квінз Парк Рейнджерс» Ч (ІІ) 11 0 КА+КЛ 11 0
2014-15   «Брайтон енд Гоув» Ч (ІІ) 10 0 КА+КЛ 0+3 0 13 0
Усього за кар'єру 476 5 69 4 71 3 616 12

ПриміткиРедагувати

  1. Records on the cards. Skysports.com. 
  2. List of players with the most appearances in the Premier League. Premier League. Процитовано 19 January 2014. 
  3. Confirmation Hughes has still never been sent off. ESPN FC. Процитовано 19 January 2014. 
  4. а б Northern Irish record-breaker Aaron Hughes seeks regular club action. Herald Scotland. 1 June 2015. Процитовано 1 June 2015. 
  5. Queens Park Rangers sign Aaron Hughes from Fulham on short-term deal (Evening Standard). 31 January 2014. Процитовано 11 October 2014. 
  6. Fletcher, Paul (24 May 2014). Derby 0-1 QPR. BBC Sport. Процитовано 11 October 2014. 
  7. QPR: Andrew Johnson and Aaron Hughes head summer clear-out. BBC Sport. 2 July 2014. Процитовано 11 October 2014. 
  8. Aaron Hughes and Paddy McCourt to leave Brighton. BBC Sport. 27 April 2015. Процитовано 1 June 2015. 
  9. Melbourne City FC Signs Aaron Hughes. Melbourne City F.C. 13 July 2015. Процитовано 13 July 2015. 
  10. а б в NI skipper Aaron Hughes retires from international duty. BBC Sport (BBC). 24 September 2011. Процитовано 3 October 2011. 
  11. Aaron Hughes ruled out of Northern Ireland qualifiers. BBC Sport (BBC). 3 October 2011. Процитовано 3 October 2011. 
  12. Hughes Announcement. Fulham FC. Процитовано 19 January 2014. 
  13. Jackson, Lyle (29 February 2012). Northern Ireland 0-3 Norway. BBC Sport. Процитовано 11 October 2014. 

ПосиланняРедагувати