Відкрити головне меню

Іскоростська волость (з 1917 року - Коростенська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Іскорость.

Іскоростська волость
Центр Іскорость
Площа 34 325 (1885)
Населення 11 777 осіб (1885)
Густота 31.4 осіб / км²

Зміст

ІсторіяРедагувати

З 1917 року мала назву Коростенської волості. З 1921 року входила до складу Коростенського повіту.

Адміністративний устрійРедагувати

Станом на 1885 рік складалася з 23 поселень, 13 сільських громад. Населення — 11777 осіб (5839 чоловічої статі та 5939 — жіночої), 433 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 9035 6781
Приватної власності 24908 11299
Казенної власності 1
Іншої власності 381 165
Загалом 34325 18245

Основні поселення волості:

  • Іскорость пол. Iskorość[2]  — колишнє власницьке містечко при річці Уж за 41 версту від повітового міста, 804 особи, 75 дворів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих двори, постоялий дім, 4 лавки, водяний млин. За 1 версту-цегельний завод. За 4 версти - село різночинців Пашини із православною церквою, постоялим будинком і 3 водяними млинами. За 12 верст - село різночинців Давидки із 547 жителями та постоялим будинком. За 22 версти - село різночинців Горщик із 479 жителями та школою.
  • Бехи — колишнє власницьке село при річці Октасувака, 107 осіб, 13 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Білошиці — колишнє власницьке село при струмку Зміївка, 98 осіб, 13 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, лавка.
  • Вигів — колишнє власницьке село при річці Могилянка, 60 осіб, 7 дворів, православна церква.
  • Могильне — колишнє власницьке село при річці Уж, 500 осіб, 64 двори, православна церква, поштова станція, постоялий будинок.
  • Чолівка — колишня власницька слобода при річці Уж, 50 осіб, 8 дворів, старообрядницький молитовний будинок, постоялий двір, водяний млин, сукновальня.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати