Ісе́ моноґата́рі (яп. 伊勢物語, いせものがたり, «Повість про Ісе») — класичний твір японської літератури, моноґатарі у формі віршованої повісті періоду Хей'ан (7941192), що розповідає про любовні пригоди японського аристократа.

Ісе моноґатарі
яп. 伊勢物語
Назва на честьПровінція Ісе
Жанрuta monogatarid
Авторневідомо
Мовакласична японська мова

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Короткі відомості

ред.

Повість про любовні пригоди вельможі, що складається з низки самостійних, іноді дуже коротких новел-епізодів.

«Ісе моноґатарі» — гібридний жанр: кожна новела має ще віршовану кінцівку — танка, де подано резюме цілої новели або сентенцію. Автор акцентує саме ці танка, відтак новели перетворюються ніби на вступні зауваги. Очевидно, форма віршованих кінцівок після новели запозичена з буддійської літератури.

Будова повісті як збірки новел, присвячених одному героєві, використали згодом багато японських авторів, серед них Мурасакі Сікібу у «Ґендзі моногатарі» та Сайкаку в повісті про любовні пригоди осакського купця «Ітідайотоко».

Основою для повісті «Ісе моноґатарі» стали пригоди Арівари Наріхіри — принца за походженням, правнука імператора Камму, поета й художника. Йому приписують авторство повісті.

Джерела

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.