Іпатій Іван Майка
Іпатій Майка ЧСВВ (хресне ім'я Іван; 7 березня 1906, Тернопіль — 1 жовтня 1967, Монтевідео) — церковний діяч, священник Української греко-католицької церкви, василіянин, місіонер, душпастир в Аргентині та Уругваї.
| о. Іпатій Майка, ЧСВВ Іван | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 березня 1906 Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Смерть |
1 жовтня 1967 (61 рік) Монтевідео, Уругвай |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 25 грудня 1932 (єп. Йосафат Коциловський) |
| Постриг | 9 серпня 1931 (довічні обіти в ЧСВВ) |
Життєпис ред.
Іван Майка народився 7 березня 1906 року в Тернополі (Великі Гаї) в сім'ї Онуфрія Майки і Анни з дому Решетуха. Початкову освіту здобув у Тернополі, закінчив також п'ять класів Тернопільської української гімназії[1]. 5 червня 1924 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир, де під час обряду монаших облечин отримав монаше ім'я Іпатій. Три роки гімназійних студій пройшов у Крехові (1926) і Лаврові (1926–1928), філософію вивчав у Добромильському монастирі (1928–1930), а богослов'я в монастирі св. Юрія в Кристинополі (1930–1933). 9 серпня 1931 року склав урочисту монашу професію, а 25 грудня 1932 отримав священничі свячення з рук Перемишльського єпископа Йосафата Коциловського.
Після короткочасного перебування в Добромильському монастирі, 17 грудня 1934 року виїхав на душпастирську і місіонерську працю до Бразилії, проте вже через неповний місяць (14 вересня 1935) виїхав на постійне місце праці в Аргентину в провінцію Місьйонес. Від 1940 року — в Буенос-Айресі, але незабаром оселився в Беріссо. Заснував у Беріссо українську греко-католицьку парафію, збудував парафіяльний дім, придбав землю і розпочав будівництво монастиря і школи для сестер василянок. Сам довший час мешкав у хатині, збудованій з порожніх бляшаних ящиків з-під яблук і при цьому працював капеланом у лікарні. Започаткував щорічні паломництва українців греко-католиків до марійського відпустового центру в місті Лухан (провінція Буенос-Айрес)[2].
У 1956 році виїхав на працю до Монтевідео (Уругвай), де й помер 1 жовтня 1967 року. 13 березня 1977 року його тлінні останки було перевезено до міста Апостолес і похоронено на василіянській дільниці міського цвинтаря.
Примітки ред.
- ↑ У 1920/1921 навчальному році навчався в ІІІб класі української гімназії в Тернополі: Звіт дирекції державної ґімназії з українською викладовою мовою в Тернополи за шкільний рік 1920/21 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль 1921. — С. 20.
- ↑ Василь Зінько, ЧСВВ. Сильветки василіянських трудівників… — С. 12.
Джерела ред.
- Василіянський вісник. — № 5 за 1967. — Рим 1967. — С. 30-31.
- Перенесення тлінних останків о. І. Майки до Апостолес // Василіянський вісник. — № 14 за 1977—1978. — Рим 1978. — С. 34-35.
- Василь Зінько, ЧСВВ. Сильветки василіянських трудівників [у Південній Америці]. — Львів: Місіонер, 2007. — 264 с. (про І. Майку — С. 7—12). ISBN 978-966-958-097-2
- Володимир Ковалик, ЧСВВ. Василіяни в Арґентині [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Буенос-Айрес: Накладом оо. Василіян, 1988. — 209 с. (про І. Майку — С. 160—162).