Іонафан (Кополович)
Архієпископ Іонафан (в миру Кополович Іван Михайлович, 8 червня 1912, Олешник — 21 травня 1990, Мукачево)[1] — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Кишинівський і Молдавський.
| Архієпископ Іонафан Кополович Іван Михайлович | ||
| ||
|---|---|---|
| 11.10.1972 — 12.05.1987 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Варфоломій (Гондаровський) | |
| Наступник: | Серапіон (Фадєєв) | |
| ||
| 08.06.1970 — 11.10.1972 | ||
| Попередник: | Антоній Кротевич | |
| Наступник: | Даміан Бодрий | |
| ||
| 07.10.1967 — 10.04.1970 | ||
| Попередник: | Іоанн Вендланд | |
| Наступник: | Єпархія скасована | |
| ||
| 23.06.1966 — 07.11.1967 | ||
| Попередник: | Кіпріан Зернов | |
| Наступник: | Володимир Котляров | |
| Альма-матер: | Карловацька духовна семінарія | |
| Науковий ступінь: | Доктор богослов'я | |
| Діяльність: | диякон, пресвітер | |
| Ім'я при народженні: | Кополович Іван Михайлович | |
| Народження: | 8 червня 1912 Олешник, Виноградівський район, Закарпатська область | |
| Смерть: | 21 травня 1990 (77 років) | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Біографія ред.
Народився в с. Олешник Виноградівського р-ну на Закарпатті Початкова школа (1923), Ужгородська гімназія (1927). Богословська семінарія у Сремських Карловцях (1932). Писар єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1932). Диякон (21.11.1933), протодиякон (7.01.1935). Дійсна військова служба в чехословацькій армії (1.10.1935—29.02.1936). Священик (19.05.1936). Архіваріус єпархіального управління Мукачівсько-Пряшівської єпархії (1935), церковний референт (1937), секретар (1939). З посади усунутий угорськими військами. Учитель Закону Божого в Хустській гімназії (1941). У грудні 1944 р. у складі делегації їздив до Москви по питанню включення Мукачівсько-Пряшівської єпархії до складу Російської православної церкви. Член президії і перший заступник голови Хустського міського народного комітету (1944). Член Народної Ради Закарпатської України (1944). Голова надзвичайної комісії з обліку шкоди, розслідуванню та встановленню злочинів, заподіяних німецько-угорськими загарбниками під час окупації Закарпаття (1945). Секретар Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії (1944). Адміністратор російських і угорських православних приходів і представник Патріаршого престолу в Угорщині (1949). Протоієрей (1947). Настоятель кафедрального собору в Мукачевому та секретар єпархіального управління (1954). Помічник єпископа у Пряшеві (Словаччина) (1955). Доктор богослов'я. Єпископ (1966). Викладач Московської духовної академії, єпископ Берлінський і Середньоєвропейський, екзарх Північної і Південної Америки та Алеутських островів, єпископ Тамбовський і Мічурінський, архієпископ Кишинівський і Молдавський. За станом здоров'я вийшов на пенсію (1987).
Помер 21 травня 1990 р. в Мукачевому. Похований на Чернечій горі в Мукачевому.
Нагороди ред.
- 1937 р. — набедреник і червоний пояс
- 1939 р. — протоієрейська камилавка
- 1944 р. — протоієрейський наперсний хрест
- 1949 р. — хрест із прикрасами
- 1951 р. — палиця
- 1954 р. — другий хрест із прикрасами
- 1955 р. — митра
- 1964 p. — Орден свв. Кирила і Мефодія 3-ї степені
- 1982 р. — Орден прп. Сергія Радонезького 2-ї степені
- 1983 р. — св. кн. Володимира 2-ї степені
Література ред.
- Довганич О., Кополович І. М. // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи XX століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — С. 171—172.
- Поточний архів Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії.
Примітки ред.
- ↑ Российское Объединение Исследователей Религии [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
| Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (березень 2013) |