Іоганн II (герцог Саксонії)

Іоганн II (*Johann II бл. 1275  —22 квітня 1322) — герцог Саксонії у 12821296 роках, герцог Саксен-Лауенбург у 1296—1303 роках, герцог Саксен-Бергердорф-Мельн у 1303—1322 роках.

Іоганн II
Народився бл. 1275
Помер 22 квітня 1322
Мельн
Діяльність аристократ
Титул герцог Саксонії
Термін 1282—1296 роки
Попередник Іоганн I
Наступник Альбрехт III
Альбрехт II
Конфесія католицтво
Рід Асканії
Батько Іоганн I
Мати Інгеборга Фолькунг
Брати, сестри Еріх I, Альбрехт III (герцог Саксен-Лауенбургу) і Helena of Saxe-Lauenburgd
У шлюбі з Єлизавета фон Гольштейн-Рендсбург
Діти 1 син

Життєпис ред.

Походив з династії Асканіїв. Син Іоганна I, герцога Саксонії, та Інгеборги (доньки Біргера Ярла, шведського правителя). З дитинства мав слабке здоров'я і в молодості осліп. Після зречення батька в 1282 році він правил герцогством Саксонія спільно з братами Альбрехтом III і Еріхом I. Проте співволодарем і опікуном усіх братів був стрийко Альбрехт II.

У 1296 року поділив з родичами спадкові володіння: Саксен-Віттенберг дістався Альбрехта II, а Саксен-Лауенбург (міста Фірланд, Лауенбург, Ратцебург, Дарцінг і Хадельн) перейшов у спільному управлінні братів.

У 1303 році Іоганн II розділив володіння з братами, отримавши при цьому герцогство Саксен-Бергердорф-Мельн (Мельн, частина Саксенвальда і Ратцебург). Ексклав Хадельн залишився в спільному володінні.

Як старший в роду, Іоганн II користувався правами курфюрста і в 1314 році брав участь у виборах німецького імператора (голосував за Людвіга Віттельсбаха). Його двоюрідний брат Рудольф I Саксен-Віттенберг, який також претендував на титул електора (курфюрста) від Саксонії, віддав свій голос Фрідриху Габсбургу, герцогу Австрії.

Близько 1315 року Іоганн II одружився з представницею роду Гольштейн-Рендсбург. У 1322 році помер, володіння успадкував єдиний син Альбрехт.

Родина ред.

Дружина — Єлизавета, донька Генріха I, графа Гольштейна-Рендсбургу

Діти:

  • Альбрехт (1315—1345), герцог Саксен-Лауенбург

Джерела ред.

  • Wilhelm Koppe: Johann II., Herzog von Sachsen(-Lauenburg). In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, S. 532 f